ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 червня 2019 року
справа №1640/2837/18
адміністративне провадження №К/9901/11496/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року у складі судді Чеснокової А.О.
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у складі суддів Бартош Н.С., Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.
у справі № 1640/2837/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
16 серпня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не звільнення позивача від сплати єдиного соціального внеску, як особи, що має статус пенсіонера за віком та отримує довічну пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" та займається незалежною професійною діяльністю (адвокат);
- зобов`язати відповідача звільнити позивача від сплати єдиного соціального внеску, як особи, що має статус пенсіонера за віком та отримує довічну пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" та займається незалежною професійною діяльністю (адвокат);
- зобов`язати відповідача повернути позивачу помилково сплачену суму єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8448,00 грн, за І квартал 2018 року - 2457,18 грн, за ІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн, перерахувавши її на рахунок № НОМЕР_2 в установі Ощадбанку: ТВБВ № 10016/0200 м. Кременчука філії - Полтавське облуправління; МФО: 331467; код ЄДРПОУ: 09331508, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з травня 2001 року набув право на довічну пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", а тому в силу положень частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільнений від обов`язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Враховуючи вищевикладене позивач переконаний, що сплачені ним за 2017 рік, за І квартал 2018 року та за ІІ квартал 2018 року страхові внески є сплаченими помилково та підлягають поверненню.
02 жовтня 2018 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з правомірності дій податкового органу щодо відмови у звільненні позивача від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, висновуючись на аналізі положень статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вказавши про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Крім того суд апеляційної інстанції здійснив аналіз норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) та дійшов висновку про те, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону № 2464 і зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.
У квітні 2019 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (частини 1 статті 6, частин 3, 4, 5, 6 статті 7, пунктів 3, 6 частини 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України), неврахування судової практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", від 16 вересня 1996 року у справі "Гайгузу проти Австріх", безпідставне ігнорування правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №805/2195/18, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
15 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 24 квітня 2019 року, витребувано справу № 1640/2837/18 з суду першої інстанції.
28 травня 2019 року справа № 1640/2837/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
30 травня 2019 року від податкового органу на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, доводи якого повторюють висновки судів попередніх інстанцій, викладених у рішеннях в цій справі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення відповідають з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 17).
З 2002 року позивач здійснює незалежну професійну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 02 серпня 2002 року № 349 (а.с. 16), у зв`язку з чим перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ як платник податків.
24 березня 2018 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою-скаргою про надання роз`яснень щодо наявності у нього обов`язку зі сплати єдиного внеску (а.с. 19).
Листом від 11 квітня 2018 року № 5218/0/99-99-13-02-01-14 відповідач повідомив позивача про наявність в останнього обов`язку зі сплати єдиного внеску, оскільки положення частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не поширюється на осіб, які не є пенсіонерами за віком (а.с. 20-21).
23 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцької ОДПІ із заявою, в якій вимагав надати відповідь щодо наявності у позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску за період січень-листопад 2017 року, а також просив роз`яснити порядок застосування контролюючим органом санкцій у разі відмови сплати ОСОБА_1 зазначеного внеску (а.с. 22).