ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 червня 2019 року
справа №804/5057/17
адміністративне провадження №К/9901/5911/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у складі судді Єфанової О.В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у складі суддів Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.
у справі № 804/5057/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав"
до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2014 року №0002962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 810052,50 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово. Судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду, прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року.
19 липня 2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції висновувалися з правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення внаслідок непідтвердження належними, допустимими і достатніми первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій позивача з його контрагентами.
У березні 2019 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В касаційній скарзі наголошує на тому, що Товариством підтверджено належними та допустимими доказами реальність господарських операцій з контрагентами.
13 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалах цього ж суду від 06 березня 2019 року та 03 квітня 2019 року, витребувано справу № 804/5057/17 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
21 травня 2019 року справа № 804/5057/17 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення не відповідають з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що в період з 02 жовтня 2014 року по 08 жовтня 2014 року податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Альвис С" за квітень 2014 року, з ТОВ "Стенторс" за травень 2014 року, ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" за червень 2014 року, ТОВ "Форест АП" за липень 2014 року, за результатами якої 15 жовтня 2014 року складено акт №938/22.01/31932704 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновком акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 540035 грн.
03 листопада 2014 року на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 810052,50 грн, у тому числі за основним платежем - 540035 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 270017,50 грн.
Товариство оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління ДФС в Дніпропетровській області та ДФС України скарги Товариства залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.