ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 червня 2019 року
справа №1240/1982/18
адміністративне провадження №К/9901/13245/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року у складі суддів Миронової Г.М., Арабей Т.Г., Геращенко І.В.
у справі № 1240/1982/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарській Агростандарт"
до Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
19 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарській Агростандарт" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило (з урахування уточнення позову) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість та військовий збір, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 3 квітня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою задовольнив позовні вимоги, визнав протиправними та скасував податкове повідомлення - рішення № 0016811315 від 21 березня 2018 року на загальну суму 4 639 536,53 грн, з яких сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб 2 172 594,67 грн, штрафна санкція - 1600 307,25 грн, пеня 866 634,61 грн; податкове повідомлення - рішення № 0016851315 від 21 березня 2018 року на загальну суму 353 396,03 грн, з яких сума грошового зобов`язання з військового збору 164 687,97 грн, пеня 66 247,08 грн, штрафна санкція - 121 460,98 грн; податкове повідомлення - рішення № 00000231413 від 21 березня 2018 року на загальну суму 4 543 480,65 грн, з яких сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість 251089,00 грн, штрафна санкція - 4 292 391,65 грн.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення він діяв правомірно.
В травні 2019 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 36526682, місцезнаходження: Новопсковський район Луганської області, смт. Новопсков, вул. Карла Маркса, буд. 198, перебуває на обліку в Старобільськіій ОДПІ (Новопсковське відділення).
Контролюючим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, статті 79 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та згідно з планом-графіком документальних перевірок на 1-й квартал поточного року, та відповідно до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 11 січня 2018 року, проведена документальна планова невиїзна перевірка Товариства (код ЄДРПОУ 36526682) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, податку на додану вартість за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, а також єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 124/12/32-14-13-36526682 від 16 лютого 2018 року.
Висновками акта перевірки встановлено порушення, зокрема:
- підпункта "а" пункту 198.1 статті 198, пункту 201.1, 201.10 статті 201, пункту 44.1 статті 44, підпункту 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, статті 264 Господарського кодексу України, статей 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік в Україні", в частині заниження податку на додану вартість по загальній податковій декларації на суму 251 089 грн, у тому числі за листопад 2016 року на 1 256 грн., за жовтень 2017 року на 149 396 грн., за листопад 2017 року на 100 437 грн. та завищення від`ємного значення за жовтень 2017 року у сумі 100 437 грн.;
- пункту 2, пункту 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, пункту 209.2 статті 209, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 264 Господарського кодексу України в частині нецільового використання грошових коштів зі спеціального рахунку підприємства у сумі 4 229 619,40 гр;
- підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 та абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб, який підлягав сплаті до бюджету у 2 159 668,33 грн, у тому числі за жовтень 2015 року в сумі 224 719,00 грн, за листопад 2015 року в сумі 1 236 739,87 грн, за грудень 2015 року в сумі 698 209,46 грн;
- підпунктів 164.1.1 та 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1. та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 та абзацу "а" пункту 176.2 статті 176, пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за орендні земельні ділянки (паї) за 2015 рік у сумі 18 940,46 грн;
- підпунктів 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 171.2 статті 171, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України у частині несвоєчасної сплати та перерахування не в повному обсязі до бюджету сум самостійно нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб в сумі 17 576,03 грн, в тому числі по періодам: за січень 2015 року в сумі 2 494,11 грн, за лютий 2015 року в сумі 2 444,41 грн, за березень 2015 року в сумі 2 872,70 грн, за квітень 2015 року в сумі 2 983,11 грн, за травень 2015 року в сумі 3 220,19 грн, за червень 2015 року в сумі 3 561,51 грн;
- підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 та абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору, який підлягав сплаті до бюджету у сумі 164 687,97 грн, в тому числі по періодам: за жовтень 2015 року в сумі 17 265,00 грн, за листопад 2015 року в сумі 93 117,53 грн, за грудень 2015 року в сумі 54 305,44 грн;
- підпунктів 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 171.2 статті 171, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України у частині несвоєчасної сплати та перерахування не в повному обсязі до бюджету сум самостійно нарахованого (утриманого) військового збору осіб в сумі 1 908,52 грн, в тому числі по періодах: за січень 2015 року в сумі 306,11 грн, за лютий 2015 року в сумі 291,47 грн, за березень 2015 року в сумі 298,00 грн, за квітень 2015 року в сумі 309,45 грн, за травень 2015 року в сумі 334,04 грн, за червень 2015 року в сумі 369,45 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом 21 березня 2018 року винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0016811315, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 4 639 536,53 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням складає - 2 172 594,67 грн, штрафна санкція - 1 600 307,25 грн, пеня - 866 634,61 грн;
- № 0016851315, яким збільшено суми грошового зобов`язання з військового збору на 352 396,03 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням склала 164 687,97 грн, штрафна санкція - 121 460,98 грн та пеня - 66 247,08 грн;
- № 00000231413, яким збільшено суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 4 543 480,65 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням складає 251 089,00 грн, штрафна санкція - 4 292 391,65 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судами попередніх інстанцій встановлено що між ТОВ "Скірос" та Товариством 17 жовтня 2017 року укладено договір поставки № 17/10/2017, за яким позивач придбав мінеральні добрива (нітроамофос та амофос).
З акта перевірки вбачається, що постачальником складено податкові накладні від 20 жовтня 2017 року № 79152 на загальну суму 384 000 грн, у тому числі ПДВ 64 000 грн та № 79151 на загальну суму 670 000,2 грн, у тому числі ПДВ 111 666,7 грн, що не заперечується сторонами. Згідно з товарною номенклатурою УКТ, нітроамофос та амофос належить до комплексних добрив, у зв`язку з чим вказаний товар відноситься до коду УКТ ЗЕД 3105 "Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів азоту, фосфору та калію".