П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/586/18
Провадження № 11-30заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представника відповідача - Бороха С. І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання протиправним і нечинним рішення та зобов`язання вчинити дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2018 року (судді Бившева Л. І., Берназюк Я. О., Смокович М. І., Коваленко Н. В., Кравчук В. М.),
УСТАНОВИЛА:
23 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і нечинним рішення Комісії від 26 квітня 2018 року № 563/ко-18, яким визначено, що суддя Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18, а також зобов`язати відповідача допустити ОСОБА_1 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що ненабрання ним мінімально допустимого бала за результатом виконання практичного завдання під час кваліфікаційного оцінювання не позбавляло його права на участь у наступному його етапі відповідно до пункту 8 глави 6 розділу IIПоложення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення № 143/зп-16).
Позивач послався на те, що складання анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання є не самостійними етапами кваліфікаційного оцінювання, а складовими етапу "Іспит", тому оцінка результатів (як умови допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання) за підсумками етапу "Іспит" має визначатися виходячи із загальної суми балів, які набрав суддя за виконання анонімного письмового тестування та практичного завдання. Також, на думку позивача, Конституція України не передбачає наведеної відповідачем підстави звільнення судді за результатами оцінки його кваліфікації.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 17 грудня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Суд мотивував своє рішення тим, що під час оцінювання відповідності судді займаній посаді така особа повинна підтвердити свою відповідність за усіма критеріями та показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія . З метою проведення іспиту, призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-18, відповідач своїм рішенням від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 установив мінімально допустимий бал для іспиту загалом і для анонімного письмового тестування та практичного завдання як дві необхідні умови набрання мінімально допустимого бала в межах цього іспиту. Оскільки ОСОБА_1 не набрав мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, він вважається таким, що не підтвердив своєї професійної компетентності на етапі іспиту загалом, відповідно правові підстави для допуску його до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання - відсутні.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, невідповідність висновків цього суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушив питання про скасування рішення та ухвалення нового - про задоволення позову.
Скаржник вважає помилковим висновок суду попередньої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення Комісії. Зазначає, зокрема, що за результатами виконання практичного завдання він набрав менше мінімально допустимого бала (48,5 з необхідних 60), однак, з урахуванням пункту 8 глави 6 розділу II Положення № 143/зп-16 він мав бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання як такий, що набрав мінімально допустимий бал іспиту в цілому (121,625 з потрібних 105).
ОСОБА_1 також послався на те, що рішення Комісії від 29 січня 2018 року №7/зп-18, яким встановлено мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема, місцевих судів, в кількості, яка становитиме 50 відсотків від максимально можливого встановленого в межах такого іспиту, прийняте всупереч Конституції України, Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Положенню № 143/зп-16 в редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, порушує його права та в цій частині мало бути визнано протиправним і нечинним.
У відзиві на апеляційну скаргу Комісія просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. Зазначила, що складення анонімного письмового тестування надає можливість оцінити теоретичні знання судді, а виконання практичного завдання - вміння судді застосовувати свої знання, що однаково важливо для встановлення відповідності судді займаній посаді. Відповідач акцентував увагу на тому, що Комісія на підставі наданих законом повноважень своїм рішенням встановила мінімальний бал іспиту, зокрема мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання. Оскільки позивач не набрав мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, то він вважається таким, що не підтвердив відповідності займаній посаді за критерієм компетентності.
У судовому засіданні представник Комісії підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи тапросив відмовити в її задоволенні, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Позивач, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі й відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У ході розгляду справи встановлено.
Відповідно до Указу Президента України від 10 листопада 2009 року № 918/2009 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області.
Указом Президента України від 21 вересня 2012 року № 557/2012 "Про переведення суддів" суддю Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 у межах п`ятирічного строку переведено на роботу на посаді судді Вінницького районного суду Вінницької області.
Комісія рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначила кваліфікаційне оцінювання судді ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді, призначеного на посаду строком на п`ять років до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
Рішенням від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 Комісія:
призначила проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17, на 7 березня 2018 року - для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація) згідно з додатком 14, у тому числі - судді ОСОБА_1;
визначила таку черговість стадій складення іспиту: перша стадія - анонімне письмове тестування; друга стадія - виконання практичного завдання;
встановила мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого балу у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
Відповідно до затвердженого графіка позивач 7 березня 2018 року проходив перший етап кваліфікаційного оцінювання - складення іспиту, який включав дві стадії: 1) складення анонімного письмового тестування; 2) виконання практичного завдання.
Згідно з індивідуальною карткою учасника іспиту ОСОБА_1 мав згенерований індивідуальний код анонімного письмового тестування - 0001045 та практичного завдання - 0000953.
Відповідно до кодованих результатів проходження суддями 7 березня 2018 року стадій іспиту: 1) анонімного письмового тестування при максимальній можливій кількості балів за тестування - 90 та мінімальній - 45 позивач одержав - 73,125 бала; 2) виконання практичного завдання при максимальній можливій кількості балів - 120 та мінімальній - 60 позивач одержав - 48,5 бала.
Рішенням від 26 квітня 2018 року № 563/ко-18 Комісія:
визначила, що суддя Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18;
відмовила судді ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17;
визнала суддю ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;
рекомендувала Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вінницького районного суду Вінницької області.
Ухвалюючи таке рішення, Комісія виходила із того, що суддя ОСОБА_1 за виконання практичного завдання отримав 48,5 бала, що є меншим від 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже, не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди". За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв`язку з чим слід рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення його з посади судді.
Надаючи оцінку доводам учасників справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів"відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Комісії в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії Комісії.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Комісією. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Комісія зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
Комісія рішенням від 3 листопада 2016 року затвердила Положення № 143/зп-16, а рішенням від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 - Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок № 144/зп-16).
За визначенням пункту 1 Порядку № 144/зп-16 іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді.
Іспит проводиться Комісією з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (пункт 2 Порядку).
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність (пункт 1 глави 1 розділу ІІ Положення № 143/зп-16).
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня. Показники "рівень знань у сфері права" та "рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні" оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання (пункти 1-3 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16).
За змістом пунктів 1 і 4 глави 6 розділу ІІ згаданого Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
У підпункті 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ цього Положення визначено, що критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) - 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права - 90 балів; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді - 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів; особиста компетентність - 100 балів; соціальна компетентність - 100 балів.
За правилами пунктів 6.1 - 6.4 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту. Мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту. Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
Пунктами 7 - 9 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами складення анонімного письмового тестування набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до виконання практичного завдання, припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту. Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу "Іспит" набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу "Дослідження досьє та співбесіда", припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 розділу V Положення № 143/зп-16 організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Згідно з пунктом 9 розділу V Положення № 143/зп-16 мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.