Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 753/24070/16-к
Провадження № 51 - 10318 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурорів Єременка М.В., Татаревича В.І.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Рибіна В.В.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015150410001805 від 19 березня 2015 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саки Автономної Республіки Крим, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 111 ч. 1, ст. 408 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Рибіна В.В. на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року
ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 111 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років без конфіскації майна;
- за ст. 408 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років без конфіскації майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 20 листопада
2016 року.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 20 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1 409 гривень 60 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
10 липня 2000 року прапорщик ОСОБА_1 призваний на військову службу до лав Збройних Сил України Сакським ОМВК Автономної Республіки Крим та 29 липня
2000 року при СВМІ ім. П.С. Нахімова склав Військову присягу на вірність та відданість Українському народові.
Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29 жовтня 2010 року № 80-ПМ прапорщик ОСОБА_1 призначений на посаду старшого повітряного стрільця-радиста вертолітного загону вертолітної ескадрильї військової частини А1100, яка дислокувалась у смт. Новофедорівка Сакського району Автономної Республіки Крим.
З 26 лютого 2014 року Автономна Республіка Крим та місто Севастополь фактично знаходились під окупацією військових підрозділів Збройних Сил Російської Федерації. Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" Автономну Республіку Крим визначено як тимчасово окуповану територію внаслідок збройної агресії Російської Федерації та встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
У березні 2014 року невстановленими озброєними особами у військовій формі без розпізнавальних знаків здійснено незаконне захоплення зброї та боєприпасів військової частини А1100, у зв`язку з чим бойова та мобілізаційна готовність військової частини була підірвана.
В один із днів третьої декади березня 2014 року на загальному шикуванні особового складу військової частини А1100 командуванням частини доведено до всього особового складу, у тому числі до прапорщика ОСОБА_1, ситуацію в Автономній Республіці Крим та необхідність прийняття рішення кожним військовослужбовцем щодо дотримання Військової присяги на вірність Українському народові і передислокації особового складу частини на материкову частину України для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.
Проте, будучи громадянином України, діючи умисно, ОСОБА_1 вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України - перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, що виразилося: у відмові в один із днів третьої декади березня 2014 року на загальному шикуванні особового складу військової частини А1100 виконати обов`язки несення військової служби у Збройних Силах України та заяві про намір проходити службу в Збройних Силах Російської Федерації; в укладанні 20 березня 2014 року контракту на строк 1 рік про проходження військової служби і зарахування у списки особового складу Збройних Сил Російської Федерації та з 21 березня 2014 року проходженні військової служби на посаді повітряного радиста авіаційної ланки змішаної авіаційної ескадрильї змішаного авіаційного полку військової частини 80316 Збройних Сил Російської Федерації; у прийнятті 21 березня 2014 року справ та посади повітряного радиста авіаційної ланки змішаної авіаційної ескадрильї змішаного авіаційного полку військової частини 80316 відповідно до наказу статус-секретаря заступника міністра оборони Російської Федерації від 07 квітня 2014 року № 251; в отриманні 02 квітня 2014 року паспорта громадянина Російської Федерації № 9414405174, виданого Федеральною міграційною службою.
25 квітня 2014 року до особового складу військової частини А1100 у місці її дислокації - смт. Новофедорівка Сакського району Автономної республіки Крим, у тому числі до військовослужбовців, які раніше вчинили державну зраду, телеграмою
№ 154/11/1/659 доведені вимоги Командувача Військово-Морських Сил Збройний Сил України про передислокацію військовослужбовців військових частин з півострову Крим до визначених місць знаходження на континентальній частині України, однак прапорщик ОСОБА_1 продовжив виконувати обов`язки за посадою повітряного радиста авіаційної ланки змішаної авіаційної ескадрильї змішаного авіаційного полку військової частини 80316 Збройних Сил Російської Федерації.
Крім того, 13 травня 2014 року ОСОБА_1, будучи прапорщиком військової служби за контрактом, відповідно до вимог наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 12 травня 2014 року № 01 і директиви Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 30 квітня 2014 року
№ Д-322/1/05 "Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя", з метою ухилитися від військової служби у Збройних Силах України не з`явився на службу до військової частини А1688 за адресою: м. Миколаїв, вул. Урицького, 2, яка є правонаступником військової частини А1100, проводячи час, не пов`язуючи його з проходженням служби у Збройних Силах України, - проходив службу в Збройних Силах Російської Федерації.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Рибіна В.В. - без задоволення.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 21 червня
2016 року по 12 вересня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник Рибін В.В., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляду у суді першої інстанції. Вважає оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_1 незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що під час кримінального провадження в суді першої інстанції у порушення принципу змагальності сторін не було допитано свідків захисту, а подані стороною захисту докази безпідставно визнані недопустимими. Зазначає, що з боку сторони обвинувачення у поза процесуальний спосіб здійснювався влив на суддю-доповідача, а тому розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції відбувся упереджено та необ`єктивно. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не роз`яснив ОСОБА_1 порядок і строки оскарження вироку. Указує на те, що суд апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту безпосередньо не дослідив докази та у порушення вимог ст. 419 КПК України, фактично змінивши вирок в частині застосування ст. 72 ч. 5 КК України, зазначив в ухвалі про залишення його без зміни.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника Рибіна В.В. прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_18 зазначає про безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів та просить залишити її без задоволення.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника Рибіна В.В. не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Рибін В.В. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги і просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.