Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 264/3586/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4804/85/18
Провадження № 51 - 48 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Ковальчука О.С.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050800001319 від 06 липня 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 липня 2016 року за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік,
за ст. 186 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Гуртового М.Б. на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 липня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 13 листопада
2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 липня 2016 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 06 липня 2018 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 06 липня 2017 року приблизно о 02 годині 30 хвилин з метою таємного викрадення чужого майна, вибивши двері ногою, проник до спільного тамбуру квартир АДРЕСА_6 , після чого через незамкнуті двері проник до приміщенні квартири НОМЕР_1, де проживає ОСОБА_2, звідки намагався викрасти чоловічу сумку марки "Moltani" та чоловічий годинник марки "G-Shok", але в цей час був помічений співмешканкою потерпілого ОСОБА_3 . Не заважаючи на це, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його злочинні дії викриті сторонніми особами, продовжив їх та, утримуючи зазначене майно, відкрито викрав інше майно потерпілого - мобільні телефони марки "Nokia" та "Lenovo", після чого з викраденим майном втік, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а його апеляційну скаргу та апеляційну скаргу його захисника - адвоката Гуртового М.Б. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник Гуртовий М.Б., діючи в інтересах засудженого
ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст. 186 ч. 3 на ст. 185 ч. 2 КК України та призначити відповідне покарання. Указує на те, що суд першої інстанції неправильно виклав показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо, що вона бачила у ОСОБА_1 в руках речі, у зв`язку з чим стороною захисту під час апеляційного оскарження заявлялось клопотання про повторне дослідження доказів, а саме показань потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, яке залишилось не розглянутим. Вважає, що ні потерпілий, ні свідок ОСОБА_3 не бачили як ОСОБА_1 брав та виносив належні потерпілому речі, а сам ОСОБА_1 вважав, що факт взяття ним речей був непомітним для сторонніх осіб.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника Гуртового М.Б. прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, -
ОСОБА_4 зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника Гуртового М.Б. не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.