1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


22 травня 2019 року

м. Київ


справа № 205/3970/16-ц

провадження № 61-38774св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідачі: Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Голова Новокодацької районної у місті Дніпрі ради Денисенко Олег Олександрович,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

Красвітної Т. П.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог


В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Новокодацької районної у місті Дніпрі ради (правонаступника Новокодацької районної у місті Дніпропетровську ради, яка в свою чергу є правонаступником Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради), Голови Новокодацької районної у місті Дніпрі ради Денисенка О. О. про поновлення на роботі у зв`язку з незаконним звільненням, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.


На обгрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року її поновлено на посаді начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату районної у місті ради та його відділів і служб, а також стягнуто з виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18 923,76 грн. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили, скасовано рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року в частині стягнення з виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 18 923,76 грн та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 87 213,15 грн. Проте, станом на день звернення із зазначеним позовом до суду, виконання рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та допущення її до виконання службових обов`язків не відбулося.


Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд поновити її на посаді начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату районної у місті ради та його відділів і служб Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, стягнути з Новокодацької районної у місті Дніпрі ради на її користь заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 19 січня 2008 року по 14 грудня 2016 року у розмірі 165 790,55 грн та на відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня

2017 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.


Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату районної у місті ради та його відділів і служб.


Стягнуто з Новокодацької районної у місті Дніпрі ради на користь

ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 січня

2008 року по 14 грудня 2016 року у розмірі 165 790,55 грн.


Стягнуто з Новокодацької районної у місті Дніпрі ради на користь

ОСОБА_1 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.


Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на день звернення до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_1 не поновлено на роботі на посаді начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату районної у місті ради та його відділів і служб Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, не відбулося фактичне допущення працівника до виконання її попередніх службових обов`язків, заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 87 213,15 грн не виплачено. Оскільки судове рішення в частині поновлення позивача на посаді не виконано з причин, що не залежать відповідача, позивач з вини власника або уповноваженого ним органу позбавлена можливості працювати та отримувати заробітну плату, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19 січня 2008 року по 14 грудня 2016 року у розмірі 165 790,55 грн. Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, урахувавши характер та обсяг заподіяних позивачеві душевних і фізичних страждань, у тому числі їх тривалості внаслідок не поновлення позивача на роботі понад 6 років, та виходячи з принципів розумності та справедливості, визначив її у розмірі 10 000,00 грн.


Короткий зміст рішення апеляційного суду


Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня

2018 року, апеляційну скаргу Новокодацької районної у місті Дніпрі ради задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від

15 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не урахував, що негайне виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі не відбулося не з вини Новокадацької районної у м. Дніпрі ради, а в результаті не виконання рішенням суду від

17 жовтня 2012 року її уповноваженим органом - виконавчим комітетом Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, що й призвело до порушення її трудових прав. Крім того, судом установлено, що на підставі розпорядження голови виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 27 квітня 2015 року № 49-рк, ОСОБА_1 була поновлена на роботі, у зв`язку з чим постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 07 липня 2015 року закінчено виконавче провадження в частині поновлення її на роботі. Доказів оскарження позивачем зазначеної постанови державного виконавця та її скасування суду не надано. Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що незаконне звільнення та затримка виконання рішення суду відбулася саме з вини Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, а відтак відсутні підстави для стягнення з Новокадацької районної у місті Дніпрі ради грошових коштів на відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду за захистом порушеного права, визначеного у статті 233 КЗпП України, оскільки позивачу було відомо про порушення її трудових прав з моменту ознайомлення з розпорядженням голови районної у місті ради від 06 січня 2008 року № 5-р, тоді як із зазначеним позовом до суду позивач звернулася лише 23 травня 2016 року. Доказів на підтвердження поважності пропуску цього строку ОСОБА_1 не надала.


Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги


У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якій посилаючись на недотримання судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року.


Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу не виконано з причин, що не залежать від волі позивача, а тому вона фактично перебуває у стані вимушеного прогулу з вини відповідача. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача, оскільки виконавчий комітет Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради не є окремою юридичною особою а є структурним підрозділом відповідача, який підконтрольний та підзвітний йому, у зв`язку з чим виконання рішення суду повинно здійснюватися саме із Новокадацької районної у місті Дніпрі ради, яка є правонаступником Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради. Розпорядником грошових коштів виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради була Ленінська районна у місті Дніпропетровську рада, стягнення грошових коштів повинно здійснюватися в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків цього державного органу. Разом з тим, Ленінська районна у місті Дніпропетровську рада та її виконавчий комітет з метою ухилення від виконання судових рішень протягом 2013-2014 років звертались до суду з надуманими позовами, що призвело до грубого порушення прав та інтересів ОСОБА_1 .


Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу


У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Новокодацької районної у місті Дніпрі ради на касаційну скаргу, в якому вона посилаючись на додержання апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просила відмовити в задоволені касаційної скарги та залишити постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року без змін.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.


Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.


Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.


Установлені судами фактичні обставини справи


Розпорядженням виконавчого комітету Ленінської районної ради у місті Дніпропетровську від 26 січня 2001 року № 32/1-р ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату Ленінської районної ради та її відділів з 26 січня 2001року.


Розпорядженням Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради від 16 січня 2008 року № 5-рп ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату Ленінської районної ради та її відділів з

18 січня 2008 року за власним бажанням, згідно зі статтею 38 КЗпП України та на підставі особистої заяви від 08 листопада 2007 року.


Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня

2012 року ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату районної у місті ради та його відділів і служб, стягнуто з Виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18 923,76 грн.


Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили, рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року в частині стягнення з виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 87 213,15 грн, в решті рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року залишено без змін.


Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження із виконання виконавчого листа, виданого 25 грудня 2012 року Ленінським районним судом міста Дніпропетровська, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління по обслуговуванню будівель апарату районної у місті ради та його відділів і служб, та стягнення з виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 87 213,15 грн.


Рішенням VІ скликання XХХVІІI сесії Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради від 05 вересня 2014 року №241 внесено зміни до рішення Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради від 27 липня

2007 року №132 та змінено назви: "Ленінська районна у місті рада" на "Ленінська районна у місті Дніпропетровську рада", "виконком Ленінської міської ради" на "виконавчий комітет Ленінської районної у місті Дніпропетровську рада".


Рішенням VІІ скликання VІ сесії Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради від 15 червня 2016 року №37 змінено назви Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради та виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради на Новокодацьку районну у місті Дніпропетровську раду та виконавчий комітет Новокодацької районної у місті Дніпропетровську ради відповідно.


Рішенням VІІ скликання ІХ сесії Новокодацької районної у місті Дніпропетровську ради від 28 жовтня 2016 року №94 змінено назви Новокодацької районної у місті Дніпропетровську ради та виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпропетровську ради на Новокодацьку районну у місті Дніпрі раду та виконавчий комітет Новокодацької районної у місті Дніпрі ради відповідно.


На підставі розпорядження голови виконавчого комітету районної у місті Дніпропетровську ради від 27 квітня 2015 року № 49-рк ОСОБА_1 поновлена на роботі та повідомлена про зміну в організації виробництва і праці, ліквідації управління по обслуговуванню будівель апарату Ленінської районної у місті ради та його відділів і служб, скорочення чисельності штату працівників згідно з рішенням Ленінського районного у місті ради від 30 грудня 2010 року №26 "Про структуру виконавчих органів Ленінської районної у місті ради, граничну чисельність працівників районної у місті ради та її виконавчих органів" та рішенням від 04 лютого 2011 року №34 "Про внесення змін до рішення Ленінської районної у місті ради від 30 грудня 2010 №26 "Про структуру виконавчих органів Ленінської районної у місті ради, граничну чисельність працівників районної місті ради та її виконавчих органів", з яким ОСОБА_1 ознайомлена особисто 05 травня 2015 року. Фактично до виконання службових обов`язків ОСОБА_1 допущена не була.


................
Перейти до повного тексту