Постанова
Іменем України
14 червня 2019 року
м. Київ
справа № 306/201/17
провадження № 61-24592 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача- ОСОБА_2 ;
відповідач - Свалявський район електричних мереж публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго";
третя особа - приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго";
представник третьої особи - Корпош Мирослава Іванівна;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2017 року у складі судді Тхір О. А. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Свалявського району електричних мереж публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (далі - Свалявський РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго"), третя особа - публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" (далі - ПАТ "Закарпаттяобленерго"), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго"(далі - ПрАТ "Закарпаттяобленерго"), про скасування акта та зобов`язання відновити електропостачання.
Позовна заява мотивована тим, що працівниками Свалявського РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" було складено акт від 17 січня 2017 року № 117667 про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕН), в якому зафіксовано, що при проведенні перевірки по АДРЕСА_1 було виявлено самовільне підключення споживачем електроустановки, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, а саме: накид дротів навантаження на лінію електропередачі ПАТ "Закарпаттяобленерго". Спожита таким чином електроенергія не враховувалася і плата за неї не стягувалася. Вважала, що акт підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням її прав споживача електричної енергії, оскільки акт складено за її відсутності, в ньому не вказано часу виявлення порушення, що позбавило її можливості відповідно до пункту 49 ПКЕЕН внести свої зауваження та скласти акт-претензію.
Крім того, зазначала, що сплачує щомісячно по 300 грн за послуги з електропостачання. Правил ПКЕЕН не порушувала.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд скасувати акт про порушення від 17 січня 2017 року № 117667 та відновити електропостачання будинку АДРЕСА_1 шляхом під`єднання електромережі до приладу обліку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є споживачем електроенергії по АДРЕСА_1 . Згідно акта про порушення від 17 січня 2017 року № 117667, складеного працівниками Свалявського РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго", уповноваженими працівниками Свалявського РЕМ ПАТ "Закарпаттяобенерго", при проведенні перевірки дотримання ПКЕЕН, за участю споживача ОСОБА_1, по АДРЕСА_1 було виявлено порушення зазначених Правил, яке вчинено шляхом самовільного підключення електроустановок, електроприладів або електропроводки до електромережі, а саме: споживачем здійснено накид дротів навантаження на лінію електропередачі ПАТ "Закарпаттяобленерго", внаслідок чого спожита таким чином електроенергія не обліковувалась та не враховувалась при оплаті. Акт підписаний трьома представниками постачальника електроенергії, споживач ОСОБА_1 від підпису у зазначеному акті та дачі відповідних пояснень відмовилась в присутності свідків. Зі змісту акта убачається, що споживача повідомлено про час, дату та місце засідання комісії з розгляду цього акта.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що оскарження акта про порушення ПКЕЕН не передбачено чинним законодавством України або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи, оскільки такий акт не встановлює для споживача будь-яких обов`язків; сам акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки, і повинен оцінюватися судом як доказ під час розгляду відповідного спору.
При цьому суд першої інстанції посилався на відповідні правові позиції Верховного Суду України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що факт порушення позивачем ПКЕЕН зафіксований відповідним актом від 17 січня 2017 року № 117667, складеним працівниками Свалявського РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" при проведенні перевірки по АДРЕСА_1 . Однак, такий акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання вказаних вище Правил, його оскарження не передбачено чинним законодавством України або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи, у разі виникнення спору він може наданий як доказ, який повинен оцінюватися судом відповідно до вимог статті 212 ЦПК України 2004 року, тому висновки суду першої інстанції щодо обрання позивачем неналежного способу захисту прав, є обґрунтованими.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що акт про порушення ПКЕЕН від 17 січня 2017 року № 117667 є одностороннім правочином, при цьому порушено її права споживача електричної енергії, оскільки при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, ціну на електропостачання її будинку визначено неналежним чином, без застосування приладу обліку електроенергії, договір на електропостачання її будинку та документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, відповідачем не передано; судами не застосовано пункти 3, 4, 7, 8 частини 1 статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 202-236 ЦК України, які підлягають застосуванню.