ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/7071/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Паруснікова Ю.Б. - головуючого, Білецької Л.М., Чередка А.Є. від 01 квітня 2019 року
за позовом Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгаз", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз"
про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі; зобовʼязання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на земельній ділянці; зобовʼязання відповідача повернути земельну ділянку,
(за участю представників: ФОП Потапенко О.М. - особисто)
Історія справи
Обставини справи, встановлені судами
1. Рішенням Курилівської селищної ради № 214-18/У від 29.07.2008 затверджено проект відведення земельної ділянки та надано Приватному підприємцю Потапенку О.М. в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,10 га пасовищ для комерційного використання із земель загального користування на території Курилівської селищної ради.
2. У наданому містобудівному обґрунтуванні відповідачу погоджено розташування на земельній ділянці ринку з продажу будматеріалів в смт Курилівка в районі мостового переходу; на території ринку передбачено влаштування таких обʼєктів: магазинів, складів, відкритих майданчиків продажу, офісної будівлі, а також кафе, невеликого готелю, стоянки автомобілів та інших обслуговуючих споруд.
3. Відповідно до проектної документації спірна земельна ділянка відведена відповідачу в тому числі під будівництво кафе з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, склад лісопиломатеріалів, магазин, дизельну, склад будівельних матеріалів, для обслуговування магазину та кафе.
4. 23.08.2008 між Курилівською селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємцем Потапенком Олегом Миколайовичем (орендар) укладено договір оренди від 23.08.2008 (далі - договір) земельної ділянки загальною площею 0,10 га (пасовища) для комерційного використання, розташовану у смт Курилівка по вул. Зарєчній, кадастровий номер 1223756800:02:005:0989, строком на 49 років та правом передачі земельної ділянку в суборенду (без зміни ії цільового призначення). Державна реєстрація договору здійснена 24.10.2008 за № 040802301685.
4.1. Пунктами 14, 15, 18, 27 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ринку лісопилобудматеріалів; цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання; встановлена заборона зміни цільового призначення земельної ділянки; орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
5. 19.12.2016, 01.09.2017 та 07.09.2017 комісією позивача складено акти обстеження земельної ділянки, якими встановлено, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням: на земельній ділянці без будь-яких дозволів встановлена газозаправочна станція з метою одержання неправомірного прибутку.
6. 06.03.2017 та 06.03.2018 між ФОП Потапенко О.М. та ТОВ "Востокгаз" укладено договори № 06/03/17 та №06/03/18 оренди майданчику з твердим покриттям загальною площею 250 квадратних метрів за адресою: смт Курилівка вул. Зарічна 21 для розміщення та експлуатації автомобільного газозаправного пункту.
7. Факт наявності договору суборенди з ТОВ "Востокгаз" та розміщення на земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту відповідачем та третьою особою не заперечується.
8. Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту по вул. Заречна, 21 в с. Курилівка, Петриківського району Дніпропетровської області, площею 0,10 га, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням, згідно Класифікації видів цільового призначення земель підрозділ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
9. Згідно з інформацією Державного земельного кадастру від 04.12.2017 спірна земельна ділянка має цільове призначення: 1.11.3. - роздрібна торгівля та комерційні послуги.
Короткий зміст позовних вимог
10. У липні 2017 року Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича (далі - ФОП Потапенко О.М., відповідач) про розірвання договору оренди землі від 23.08.2008; зобовʼязання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на орендованій земельній ділянці та повернути вказану ділянку позивачу.
11. Позовна заява мотивована тим, що передана в оренду земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, оскільки останнім самовільно, без будь-яких дозвільних документів, встановлено газозаправну станцію, чим порушено умови договору оренди, яким заборонено самовільну забудову земельної ділянки. Зазначене є безумовною підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) за ініціативою позивача, як орендодавця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Справа розглядалась судами неодноразово.
12.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року в позові відмовлено.
13. Рішення мотивовано тим, що за умовами договору оренди відповідач має право самостійно господарювати на орендованій землі з дотриманням вимог законодавства та умов договору, а сама по собі вказівка в договорі на те, що земельна ділянка передається для розміщення ринку лісопилобудматеріалів не визначає єдиний можливий вид комерційної діяльності відповідача. Відповідно до містобудівної та проектної документації на земельній ділянці відповідачу надано дозвіл на будівництво значної кількості приміщень та споруд. Отже, майданчик з твердим покриттям, який є обʼєктом інфраструктури, збудовано відповідачем в межах дозволених до розміщення на ділянці обʼєктів у містобудівному обґрунтуванні, а змонтований на ньому автомобільний газозаправний пункт не має фундаменту та є тимчасовою спорудою.
14. За висновком суду, з урахуванням вимог частини 5 статті 20 ЗК України, у даному випадку має місце зміна порядку використання земельної ділянки, наданої для комерційного використання, а не використання її відповідачем не за цільовим призначенням.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
15. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року вказане судове рішення скасовано частково, позов задоволений частково. Розірвано договір оренди землі від 23.08.2008; зобовʼязано відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану в смт. Курилівка по вул. Зарєчній. В іншій частині позову відмовлено.
16. За наслідками аналізу змісту статей 18-20 ЗК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що кожна земельна ділянка має конкретне цільове призначення під яким слід розуміти встановлені законодавством та конкретизовані відповідними органами влади допустимі межі використання земельної ділянки. При цьому цільове призначення земельної ділянки визначає той спосіб її використання, який встановлено для цієї ділянки.
17. Оскільки спірна земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься категорії до земель житлової та громадської забудови, відведена відповідачу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з улаштуванням магазинів, складів, відкритих майданчиків продажу, офісної будівлі, а також кафе, невеликого готелю, стоянки автомобілів та інших обслуговуючих споруд, а за умовами договору оренди від 23.08.2008 саме для ринку лісопилобудматеріалів, то відповідач не мав права використовувати цю ділянку для інших цілей, у тому числі розміщувати на ній інші споруди. Отже, розміщення на земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту є порушенням її цільового використання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18. Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
19. Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням - комерційне використання, а розташування на ній третьою особою автомобільного газозаправного пункту є різновидом комерційного використання земельної ділянки та відбулося на підставі договору суборенди, укладення якого дозволено умовами спірного договору оренди.
20. Судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки наступним обставинам: розташований на земельній ділянці автомобільний газозаправний пункт є тимчасовою спорудою, а тому для його розміщення на ділянці не потрібно вносити зміни до містобудівної документації; на земельній ділянці знаходиться належне позивачу нерухоме майно - капітальна будівля, навіси та майданчик з твердим покриттям, на якому безпосередньо і перебуває газозаправний пункт.