ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/10454/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2019 (головуючий суддя Кузнецова І.Л., судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2018 (суддя Ліпинський О.В.) у справі № 904/10454/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент"
до 1) Дніпровської міської ради, 2) Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради в особі Управління земельних відносин
про продовження строку на укладення договору оренди землі та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради (далі - відповідач-1) та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в особі Управління земельних відносин (далі -відповідач-2) про подовження строку та обов`язок укласти договір про оренду земельної ділянки, в якому, з урахуванням уточнень просив суд:
- для виконання рішення Дніпровської міської ради від 21.12.2016 № 162/17 зобов`язати Дніпровську міську раду продовжити строк на укладення договору оренди землі підприємству ТОВ "ПМТЗ "Інженерний Центр "Реагент" на два роки;
- для виконання рішення Дніпровської міської ради від 21.12.2016 № 162/17 зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради Управління земельних відносин підготувати договір оренди земельної ділянки у розмірі 0,616 га по вул. Стартовій, 11-А, за місцем фактичного розміщення ТОВ "ПМТЗ "Інженерний Центр "Реагент" строком на десять років;
- зобов`язати Дніпровську міську раду виконати рішення сесії Дніпровської міської ради від 21.12.2016 № 162/17 укласти договір оренди земельної ділянки у розмірі 0,616 га по вул. Стартовій, 11-А, за місцем фактичного розміщення ТОВ "ПМТЗ "Інженерний Центр "Реагент" строком на десять років.
1.2. Обгрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначав, що відповідачі ухиляються від виконання власного рішення про поновлення позивачу права користування земельною ділянкою по вул. Стартовій, 11-А № 162/17 від 21.12.2016. На думку позивача, мотиви, з яких відповідачі відмовляють в укладення договору оренди, зокрема, закінчення встановленого рішенням строку на його укладення та необхідність внесення змін до технічної документації на земельну ділянку, суперечать вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст оскаржуваних рішень
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2018 позов задоволено.
2.1. Обгрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та протиправність мотивів відмови в укладенні договору, адже зміна узгоджених рішенням міської ради істотних умов договору оренди суперечить вимогам чинного законодавства. Суд дійшов висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, зокрема, "Земель житлової та громадської забудови", не є порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення землі, та, відповідно, не тягне за собою наслідків, передбачених ст. 21 Земельного кодексу України. Щодо спливу встановленого рішенням ради строку на укладення договору оренди землі, суд вказав, що причиною пропуску зазначеного строку є бездіяльність Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, на який покладено функції з підготовки договорів оренди землі на підставі рішень міської ради.
2.2. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2018 скасовано та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
2.3. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 скасовано, справу №904/10454/17 передано для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду з тих підстав, що спірні правовідносини фактично стосуються поновлення користування позивачем земельною ділянкою, юридичного оформлення цих триваючих відносин договором оренди на виконання вже прийнятого рішення про поновлення права користування, а також ухилення від укладення такого договору органом місцевого самоврядування, який у цих правовідносинах є орендодавцем, а не здійснює владних управлінських функцій.
2.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2018 змінено шляхом виключення з резолютивної частини рішення абзацу щодо стягнення з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в дохід з Державного бюджету України 486 грн судового збору. В решті рішення залишено без змін.
2.5. Обгрунтовуючи рішення, суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи статей 116, 124, 15 Земельного кодексу України, статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вказав, що матеріали справи свідчать про прийняття 21.12.2016 Дніпропетровською міською радою рішення про поновлення позивачу права користування земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду строком на десять років, код виду цільового призначення 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), яким встановлено розмір річної орендної плати за користування цією ділянкою у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України. Вказане свідчить про фактичне узгодження міською радою всіх передбачених ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов договору: об`єкт оренди, строк дії договору, розмір орендної плати. У свою чергу, відповідачі ухилилися від оформлення з позивачем орендних правовідносин щодо користування земельною ділянкою шляхом укладання відповідного договору на виконання нескасованого та невизнаного недійсним рішення міської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, 01.04.2019 Дніпровська міська рада подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2018, у якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача 1, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
4. Господарські суди попередніх інстанцій порушили норми ст. 86 ГПК України, зокрема, не дослідили п.п. 5.1, 5.2, 6.2 рішення №162/17 від 21.12.2016, з огляду на що помилково вказали про чинність такого рішення. Як вказує скаржник, строк укладення договору оренди землі сплинув 21.03.2017.
4.1. Як вказує скаржник, на момент прийняття рішення від 21.12.2016 № 162/17 міська рада керувалась чинною на той час класифікацією, до якої будівлі громадського призначення належали до коду цільового призначення земель 03.15. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином, що на сьогодні код цільового призначення земельної ділянки 03.15 відзначає цільове призначення -для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а тому не може застосовуватися для укладання договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, які були зазначені у рішенні міської ради від 21.12.2016 № 162/17.
4.2. Скаржник зазначає, що у разі укладання договору оренди землі на умовах, зазначених у рішенні міської ради від 21.12.2016 № 162/17, місцевий бюджет недоотримає грошові кошти.
4.3. Суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення рішення у справі не дослідили, що код цільового призначення зазначеної земельної ділянки (КВЦПЗ) 03.15 має бути приведений у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення змін до технічної документації позивача та внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру на код цільового призначення земельної ділянки (КВЦПЗ) 03.10, відповідно до вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
4.4. Як вказує скаржник, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що будівлі складських приміщень для зберігання хімреактивів, які належать позивачу, є об`єктами підвищеної небезпеки, на яких зберігаються речовини, які можуть становити небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, або створити загрозу життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
4.5. Крім того, господарські суди не дослідили, що Виконавчий комітет Дніпровської міської ради відповідно до вимог чинного земельного законодавства не є розпорядником земель у місті, а тому не може приймати будь-які рішення щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок, тобто до повноважень Виконавчого комітету не належить розпорядження землею у місті.
Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу
5. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення залишити без змін з підстав дотримання господарськими судами попередніх інстанцій при ухваленні рішень норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що відповідач 2 не виконав свої прямі обов`язки, а саме, підготовку договору оренди у строк до 21.03.2017 для виконання рішення міської ради, який повинен підписати у цей строк, а почав знову повторно перевіряти вже затверджену технічну документацію, в результаті чого строк на укладання договору оренди землі закінчився саме з вини відповідачів.
Позиція відповідача 2 у відзиві на касаційну скаргу
6. Відповідач 2 у відзиві на касаційну скаргу підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувані рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову, наголошуючи на тому, що Виконавчий комітет Дніпровської міської ради відповідно до вимог чинного земельного законодавства не є розпорядником земель у місті, а тому не може приймати будь - які рішення щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
7. 01.03.2006 Дніпропетровська міська рада прийняла рішення № 321/34, яким затвердила проект відведення земельної ділянки та передала її Підприємству матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (правонаступником якого є позивач) в оренду строком на два роки для проектування та будівництва складських приміщень для зберігання хімреактивів та адміністративної будівлі, а 25.02.2009 Міськрада прийняла рішення № 181/43, яким продовжила строк користування земельною ділянкою.
7.1. На підставі вказаних рішень, 22.04.2009 Дніпропетровською міськрадою (як орендодавцем) та ТОВ "ПМТЗ "ІЦ "Реагент" (як орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки. Договір укладено строком на один рік (пункти 2.1, 2.2, 3.1 договору).
7.2. В пунктах 3.2, 3.3 договору сторони домовилися про те, що після закінчення строку дії договору, на який його укладено, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його, за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради, договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені попереднім договором. У разі продовження на новий строк дії або поновлення договору оренди землі, його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору оренди землі, орендар після письмового повідомлення орендодавця втрачає переважне право на його поновлення.
7.3. Після закінчення строку дії договору оренди користування земельною ділянкою, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомого майна, продовжувалося, заперечень з цього приводу орендодавець не висловлював.
7.4. 03.09.2014 Дніпропетровська міська рада прийняла рішення № 195/55, яким надала позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по фактичному розміщенню будівель складських приміщень для зберігання хімікатів та адміністративної будівлі.
7.5. 21.12.2016 за результатами розгляду технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), враховуючи статтю 123 Земельного кодексу України, клопотання ТОВ "ПМТЗ "ІЦ "Реагент", висновок постійної комісії міськради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, рішення від 03.09.2014 № 195/55, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада прийняла рішення № 162/17, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. Цим рішенням міська рада вирішила зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,6160 га по вул. Стартовій, 11А за територіальною громадою міста Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради та поновити ТОВ "ПМТЗ "ІЦ "Реагент" право користування вказаною земельною ділянкою по фактичному розміщенню будівель складських приміщень для зберігання хімреактивів та адміністративної будівлі шляхом передачі її в оренду строком на десять років (пункти 2, 3 рішення № 162/17).
Міська рада зобов`язала позивача у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з нею договір оренди земельної ділянки, провести державну реєстрацію прав за цим договором (пункти 5.1, 5.2 рішення № 162/17); встановила, що невиконання цих вимог з вини замовника тягне за собою втрату чинності рішення в цілому (пункт 6.2 рішення № 162/17).
7.6. Оскільки повноваження щодо підготовки договорів оренди покладено на Департамент, 16.02.2017 позивач звернувся до нього із заявою щодо підготовки договору оренди.
7.7. У відповідь на звернення Департамент повідомив позивача про те, що в процесі підготовки вищевказаного договору оренди ним направлено запит до Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби в Дніпропетровській області для надання висновку щодо можливості розташування будівель складських приміщень для зберігання хіміреактивів на земельній ділянці, яку віднесено до категорії "Землі житлової та громадської забудови".
7.8. На повторне звернення позивача з приводу укладення договору оренди Департамент у листі від 16.03.2017 повідомив, що з урахуванням специфіки будівлі складських приміщень для зберігання хімічних реактивів, яка є об`єктом підвищеної небезпеки, передача в оренду земельної ділянки може суперечити чинному законодавству України.
7.9. 10.04.2017 Департаментом втретє повідомлено позивача про те, що укладення договору оренди може суперечити вимогам чинного законодавства, а також зазначено, що строк для укладення договору сплинув 21.03.2017.
7.10. 24.05.2017 Департамент повідомив позивача про те, що цільове призначення земельної ділянки, встановлене в процесі розроблення технічної документації із землеустрою щодо її відведення, не відповідає видам діяльності позивача, визначеним його правовстановлюючими документами. Позивачу запропоновано встановити код цільового призначення земельної ділянки згідно з класифікацією видів цільового призначення земель 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
7.11. 08.08.2017 на чергове звернення позивача щодо укладення договору оренди, Департамент повідомив про надання ним відповіді з цього питання та вказав, що згідно статей 118, 123 Земельного кодексу України у разі відмови органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки в користування або залишення заяви без розгляду, відповідні питання вирішуються в судовому порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
8. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.