ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/603/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Квартал"
на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Скрипки І.М. - головуючого, Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. від 21 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Черкаської області у складі Спаських Н.М. від 24 жовтня 2018 року
за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Квартал"
до Гаражного автокооперативу "Автомобіліст"
за участю третьої особи - Черкаської міської ради
про встановлення земельного сервітуту
(у судовому засіданні взяв участь представник позивача - Єрьоменко В.В.)
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року Гаражно-будівельний кооператив "Квартал" звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Гаражного автокооперативу "Автомобіліст" про встановлення земельного сервітуту, а саме: площа земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту - 0,0806 га в межах відповідно до Додатку № 4 до висновку № 14/18/буд. судової земельно - технічної експертизи "Варіант земельного сервітуту (07.02 - право виїзду на транспортному засобі по наявному шляху)" площею 0,0806 га в інтересах гаражно-будівельного кооперативу "Квартал" за рахунок земельної ділянки гаражного авто кооперативу "Автомобіліст" по вул. Олени Теліги (Конєва), 8 в м. Черкаси; вид сервітуту - право цілодобового проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі членів гаражно-будівельного кооперативу "Квартал"; строк сервітуту - до 27 січня 2025 року; плата за встановлення сервітуту - 2200,38 грн. на рік ( 2,73 грн. за 1 кв.м) з дня встановлення сервітуту.
1.1. Позов обґрунтований тим, що відповідач і члени його кооперативу почали діяльність із заміни асфальтового покриття, перебудови чи добудови гаражів, виклавши будматеріали (бетонні блоки, плити) в безпосередній близькості до гаражів позивача, чим створили перешкоди у доступі до них.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року, в позові відмовлено.
2.1. Рішення судів обґрунтовані недоведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. У квітні 2019 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить прийняті у даній справі судові рішення скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
4. При розгляді даної справи суди не застосували норми абз. першого частини 2 статті 402, частини 2 статті 404 Цивільного кодексу України, оскільки за змістом вказаних норм, не може бути встановлено земельний сервітут за договором з особою, яка не є власником (володільцем) земельної ділянки.
5. Суди неправильно розтлумачили положення частини 3 статті 402 Цивільного кодексу України і як наслідок дійшли неправильного висновку про те, що позивач повинен був звернутися до відповідача із пропозицією про встановлення земельного сервітуту площею 0,0539 га.
6. Судом першої інстанції порушено припис пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під час підготовчого засідання він не вирішив питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів.
Доводи відповідача, наведені ним у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)
7. Подана касаційна скарга по суті зводиться до висловлення незгоди з наданою судами оцінкою обставинам справи та доказам у справі.
8. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому підстав для їх зміни чи скасування не має.
9. У відзиві відповідач також просить стягнути на його користь з позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Судами встановлено, що на підставі договору оренди землі від 05 липня 2005 року Гаражний автокооператив "Автомобіліст" є користувачем земельної ділянки площею 37 851,83 кв.м. по вул. Конєва ( Олени Теліги), 8 у м. Черкаси, на якій розміщені гаражі. Договір укладено до 22 червня 2053 року.
11. З акту встановлення в натурі зовнішніх меж земельної ділянки Автокооперативу "Автомобіліст" по вул. Конєва, 8 від 12 січня 2004 року також вбачається, що загальна площа земельної ділянки по вул . Конєва, 8 у м. Черкаси, яка передана в оренду відповідачу, складає 39 403,61 кв.м. З них 37 851,83 кв.м. передано в оренду на 49 років, а 1 551,78 кв.м. (розташована за межами червоних ліній) передано в оренду під кооператив на 5 років.
12. Ділянкою за межами червоних ліній площею 1 551,78 кв.м. відповідач безперервно користується з 2004 року і по даний час третя особа, Черкаська міська рада, проти цього не мала заперечень.
13. В ході розгляду справи в суді першої інстанції та до призначеного засідання по розгляду справи по суті Гаражним автокооперативом "Автомобіліст" подано суду заяву про долучення документів до матеріалів справи від 02 жовтня 2018 року.
13.1. Відповідач просив приєднати до справи копію додаткової угоди від 13 вересня 2018 року між Черкаською міською радою та Автокооперативом "Автомобіліст" про внесення змін до договору оренди землі від 05 липня 2005 року, якою визначено, що відповідачу поновлено термін дії оренди земельної ділянки площею 0,1552 га на 5 років.
13.2. Про намір отримати такий доказ відповідач попередив суду ще до часу закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оформлення вказаної додаткової угоди залежало також і від Черкаської міської ради, а тому суд приєднав цей доказ до матеріалів справи як неподаний відповідачем раніше із поважних причин у відповідності до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, бо цей документ було виготовлено лише в ході розгляду справи.
14. Позивач є користувачем суміжної земельної ділянки площею 0,2580 га по вул. Конєва, 8/3 у м. Черкаси із ділянкою відповідача та користується нею на підставі договору оренди землі від 25 серпня 2015 року терміном на 10 років.
15. При оформленні документів на розроблення проекту землеустрою для передачі в оренду вказаної земельної ділянки, за участі представників позивача та відповідача було складено акт визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гаражно-будівельному кооперативу "Квартал".
15.1. В цьому акті вказано, що у відповідності до погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу проведено закріплення в натурі меж земельної ділянки Гаражно-будівельного кооперативу "Квартал" для будівництва та обслуговування гаражів площею 0,2580 га по вул. Конєва, 8/3.
16. Суцільний ряд гаражів позивача розташований прямо по лінії межі земельної ділянки відповідача і всі ворота цих гаражів мають єдиний вихід на земельну ділянку відповідача.
16.1. Тому, при складенні Акту визначення та погодження меж сторонами було завчасно погоджено встановлення і розміщення земельного сервітуту (право проходу та проїзду) площею 0,0539 га для позивача за рахунок земель Автокооперативу "Автомобіліст".
16.2. Даний сервітут площею 539 кв.м. і фактичне його розміщення на ділянці відповідача показано на схемі зведеного плану з проекту землеустрою позивача, який ним же подано у справу разом із позовними матеріалами.
17. Отже, саме на таких умовах встановлення земельного сервітуту з площею саме 539 кв.м. відповідач погодив позивачу встановлення меж його суміжної земельної ділянки і саме таким чином було визначено порядок користування земельною ділянкою відповідача.
18. Як вже зазначалося, подати позов до суду Кооператив "Квартал" спонукала та обставина, що в певний період часу відповідач і члени його кооперативу почали діяльність із заміни асфальтового покриття, перебудови чи добудови гаражів, виклавши будматеріали (бетонні блоки, плити) в безпосередній близькості до гаражів позивача, чим створили перешкоди у доступі до них.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
19. За приписами частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
20. Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
20.1. При цьому земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
21. Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
22. Згідно з частиною 3 статті 402 Цивільного кодексу України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
23. Стаття 99 Земельного кодексу України визначає, що ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.
24. Таким чином, суб`єктом права земельного сервітуту обов`язково має бути власник або землекористувач земельної ділянки.
25. Відповідно до статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
26. Згідно з частиною 3 статті 402 Цивільного кодексу України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, (виключно) у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умов.
27. За змістом чинного законодавства умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
27.1. Отже, передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут.
27.2. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.
28. Суди вказали, що представники відповідача наполягають на тому, що позивач до часу подання позову до суду не звертався до Кооперативу "Автомобіліст" із пропозицію про укладення договору щодо сервітуту на 0,0539 га., як було домовлено сторонами і про що вказано у технічній документації позивача.
28.1. Позивач надав докази про направлення відповідачу звернення і проекту договору про встановлення сервітуту одразу на площу 0,0806 га разом із копією висновку судової земельно-технічної експертизи № 14/18/буд від 12 квітня 2018 року.
29. Позивача зазначає, що членам Кооперативу "Квартал" буде комфортніше розвертати автомобілі і заїжджати в гаражі по більшій площі сервітуту (0,0806 га), яка простягається впритул до гаражів відповідача, як показано на схемі, що міститься в матеріалах справи.
29.1. Однак відповідача проти цього заперечує і вказує, що у такому випадку відстань від гаражів позивача до гаражів відповідача по сервітуту 0,0806 га буде більшою, ніж відстань між гаражами в рядах відповідача, а тому права останнього будуть явно порушеними, а сервітут несправедливим.