ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2019 року
Київ
справа №813/8487/14
касаційне провадження №К/9901/9538/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Інспекція) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 (суддя Брильовський Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 (головуючий суддя - Гулид Р.М., судді - Кузьмич С.М., Улицький В.З.) у справі за позовом Товариства з обмежено. Відповідальністю "Кінгспан-Україна" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
В грудні 2014 Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2014 № 64/22-04 повністю.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що послуги перевезення, надані йому перевізником-нерезидентом - Транспортною компанією "Wip Trans Sp.Z.o.o." (Польща) на підставі договору № 01/01/2012 від 01.01.2012 (в редакції додаткової угоди від 22.07.2013), не підпадають під обʼєкт оподаткування податком на додану вартість. Також Товариство послалося на те, що висновки Інспекції про порушення ним вимог пункту 190.2 статті 190, пунктів 208.2, 208.3 статті 208 Податкового кодексу України суперечить Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиційної діяльності, затвердженій наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.01.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 09.07.2014 № 64/22-04.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що послуги перевезення, які надавалися Товариству нерезидентом - Транспортною компанією "Wip Trans Sp.Z.o.o." (Польща), виконувались в рамках укладеного між ними договору перевезення, що є окремим видом діяльності у сфері транспорту (відмінної від транспортно-експедиторської), що відповідає положенням Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиційної діяльності, затвердженої наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.07.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди під час розгляду справи не надали належної правової оцінки тому, що: послуги з транспортування по митній території України Товариство отримувало згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 № 01/01/2012; у разі, якщо замовником транспортно-експедиційних послуг виступає резидент, то сума плати за транспортно-експедиційне обслуговування є обʼєктом оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20%.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.06.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 11.06.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.01.2012 між Транспортною компанією "Wip Trans Sp.Z.o.o." (Польща) (експедитор) та Товариством (замовник) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/01/2012 від 01.01.2012, відповідно до якого експедитор, діючи за дорученням замовника, у межах цього договору надає послуги з організації перевезення вантажним транспортом на умовах DAP, FCA, DDP (Інкотермс 2010) у відповідності до діючого законодавства України, вимог міжнародних конвенцій та угод у сфері міжнародних перевезень.
22.07.2013 між Транспортною компанією "Wip Trans Sp.Z.o.o." та Товариством була укладена додаткова угода до договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/01/2012 від 01.01.2012, відповідно до якої: сторони дійшли згоди та вирішили змінити договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/01/2012 від 01.01.2012 на договір перевезення № 01/01/2012 від 01.01.2012 між Транспортною компанією "Wip Trans Sp.Z.o.o." (Польща) (перевізник) та Товариством (замовник), за умовами якого: перевізник зобовʼязується у межах даного договору надавати послуги перевезення вантажним транспортом у відповідності до діючого законодавства України, вимог міжнародних конвенцій та угод у сфері міжнародних перевезень, а замовник зобовʼязується оплатити надані перевізником послуги відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 статті 1 договору); перевезення товару можуть здійснюватись на умовах DAP, FCA, DDP (Інкотермс 2010) (пункт 2.1 статті 2 договору); ціна строки та інші конкретні умови перевезення обумовлюються у заявці замовника, яка є невідʼємною частиною договору (пункт 2.2 статті 2); після підписання цього договору всі попередні перемовини та переписка по ньому втрачають силу (пункт 9.6 статті 9 договору).
Інспекція провела позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності, правильності та своєчасності нарахування податку на додану вартість за березень 2014 року, результати якої оформлені актом від 18.06.2014 № 227/22-4/34297096, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 190.2 статті 190, пунктів 208.2, 208.3 статті 208 Податкового кодексу України, що призвело до завищення відʼємного значення (рядок 19) з податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 55666,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки вказано, що відповідно до поданих Товариством (замовником) заявок на транспортне перевезення та актів прийому-передачі наданих послуг, перелік та реквізити яких наведені на 7-8 аркушах акту перевірки, Транспортна компанія "Wip Trans Sp.Z.o.o." (Польща) (перевізник) у березні 2014 року надала Товариству послуги із перевезення вантажів на загальну суму 278328,19 грн. При цьому, перевіркою встановлено, що Товариство не склало податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, що включається до складу податкових зобовʼязань за відповідний звітний (податковий) період за рядком 7 декларації з податку на додану вартість "послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України" та не включило до податкових зобовʼязань в декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 55666,00 грн.
На підставі висновків вказаного акта перевірки 09.07.2014 Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 64/22-04, яким зменшила Товариству розмір відʼємного значення суми податку на додану вартість за березень на 55666,00 грн.
Згідно преамбули Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення.
Стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає коло учасників транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, обʼєднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.
Зокрема, експедитор (транспортний експедитор) - це субʼєкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; перевізник - це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобовʼязання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.