1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 червня 2019 року

м. Київ



Справа № 910/8831/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, Г. О. Вронська, І. Д. Кондратова,

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019р.

у складі колегії суддів: В. В. Сулім - головуючий, Л. Г. Смірнова, О. М. Коротун

та на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2018р.

суддя: С. М. Морозов

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"

до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільоптторг"

про присудження до виконання обовʼязку в натурі

за участю представників:

від позивача: Петраш С.А.,

від відповідача: Герасименко М.В.,

від третьої особи: не зʼявилися,



ВСТАНОВИВ:



1. Короткий зміст позовних вимог



ТОВ "Софа ЛТД" звернулося до суду з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" про присудження відповідачу до виконання обовʼязку в натурі, а саме передати позивачеві оригінали кредитних договорів №4Т12029И від 30.01.2012р. та №4Т13012И від 11.01.2013р. та усіх інших документів, що підтверджують перехід ТОВ "Софа ЛТД" права вимоги до ТОВ "Тернопільоптторг" за вказаними кредитними договорами (платіжні доручення, квитанції тощо та всі інші документи, які свідчать про їх виконання, на підставі договору поруки № 4Т12029И/П від 25.10.2016 р.).



Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як поручителем було виконано обовʼязок боржника (третьої особи) за кредитними договорами №4Т12029И від 30.01.2012 р. та № 4Т13012И від 11.01.2013 р., а саме погашено борг в сумі 413 745 919,13 грн. та 159 917 942,02 грн. відповідно, з огляду на що відповідач згідно з умовами договору поруки №4Т12029И/П від 25.10.2016 р. та ст. 556 Цивільного кодексу України повинен був передати позивачу оригінали документів, які підтверджують права позивача як нового кредитора, проте відповідач відмовляється надати позивачу відповідні документи.



2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття



Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2018р. у справі №910/8831/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019р., в задоволенні позову відмовлено.



Судові рішення мотивовані недоведеністю виконання позивачем у повному обсязі зобовʼязання за кредитними договорами №4Т12029И від 30.01.2012 р. та №4Т13012И від 11.01.2013 р., не наданням доказів розміру зобовʼязань боржника за кредитними договорами, та розміру зобовʼязань позивача на підставі договору поруки. Суди дійшли висновку, що часткове виконання поручителем зобовʼязань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.



Крім того суди зазначили, що ні умовами укладеного між сторонами договору поруки, ні положеннями чинного законодавства України не передбачено обовʼязок кредитора в межах договору поруки передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обовʼязок боржника.


3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів



ТОВ "Софа ЛТД", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.



Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не враховано положень договору поруки щодо обовʼязку банку, у випадку виконання поручителем обовʼязку боржника за кредитними договорами, передати поручителю впродовж 5 робочих днів з моменту виконання обовʼязків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обовʼязки боржника за кредитними договорами. Також вказує, що судами не враховано положення ч. 1 ст. 517 та ч. 1 ст. 556 ЦК України.



За твердженням скаржника, невиконання АТ КБ "Приватбанк" свого зобовʼязання за договором поруки порушує законні права позивача.



При цьому зазначає, що така передача документів є тим юридичним фактом, без якої відновлення свого майнового стану позивачем є неможливим.



Також у скарзі стверджується про те, що поручитель має право виконати забезпечене ним зобовʼязання з метою запобігти сплаті кредитору додаткових сум, що можуть бути викликані простроченням виконання.



На думку скаржника, питання повного чи часткового виконання зобовʼязання господарським судом першої інстанції досліджувалось поверхнево. Оскільки відповідачем не спростовано виконання позивачем зобовʼязань боржника у повному обсязі, судами попередніх інстанцій зроблено безпідставний висновок про те, що позивачем не доведено факту виконання ним договору поруки в повному чи частковому розмірі.



Суди не надали оцінку недобросовісності відповідача щодо невиконання ним своїх зобовʼязань, встановлених п. 10 договору поруки.



4. Позиції інших учасників справи



Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.



5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій



25 жовтня 2016 року між ТОВ "Софа ЛТД" як поручителем та ПАТ КБ "Приватбанк" як кредитором було укладено договір поруки №4Т12029И/П, предметом якого відповідно до п. 1 договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання третьою особою (далі - боржник) своїх зобовʼязань за кредитним договором № 4Т12029И від 30.01.2012р., а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору; за кредитним договором 4Т13012И від 11.01.2013р., а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договором.



Згідно з п. 4 договору поруки у випадку невиконання боржником зобовʼязань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.



До поручителя, що виконав обовʼязки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договором(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобовʼязань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобовʼязання (п. 8 договору поруки).



Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобовʼязаний у випадку виконання поручителем обовʼязку боржника за кредитними договорами передати поручителю впродовж 5 (пʼяти) робочих днів банку з моменту виконання обовʼязків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обовʼязки боржника за кредитним договором.



Згідно з п. 11 договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобовʼязань за цим договором.


6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови




................
Перейти до повного тексту