Постанова Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 658/2773/16-к провадження № 51-5451км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Стороженка С.О., за участю секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Кравченко Є.С., засудженої ОСОБА_1,
розглянув касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 і захисника Вознюка О.В. на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 січня 2018 року, а також прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ту ж ухвалу апеляційного суду щодо засудженої ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016230190001623, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
засудженої за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 липня 2014 року (яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки із покладенням певних обовʼязків, передбачених ст. 76 КК) та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Вироком вирішено долю речового доказу, стягнуто з засудженої процесуальні витрати.
Апеляційний суд Херсонської області ухвалою від 15 січня 2018 року залишив вирок суду першої інстанції без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 27 липня 2016 року близько 10:50, перебуваючи в приміщенні магазину ФОП "ОСОБА_2" на Центральному ринку, розташованому на вул. Кооперативній, 11 у м. Каховці Херсонської області, діючи повторно, намагалася вчинити крадіжку дитячих штанів "Breeze Girls" вартістю 200 грн та не змогла довести свого злочинного наміру до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена власницею магазину ОСОБА_2
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у звʼязку з порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд апеляційної інстанції був зобовʼязаний вийти за межі викладених в апеляційних скаргах вимог та обговорити питання щодо можливості звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі пунктів "в", "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році". У змінах до касаційної скарги прокурор вказує на відсутність в ухвалі апеляційного суду мотивів прийнятого рішення та підстав залишення без задоволення апеляційних скарг засудженої і захисника, які оспорювали обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 Зазначає, що поза увагою залишилися доводи в апеляційних скаргах про те, що з огляду на недопустимість доказу - протоколу огляду місця події від 24 липня 2016 року, й інші докази, які є похідними від нього, не можуть бути визнані допустимими доказами і покладені в основу обвинувального вироку. Прокурор вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
У касаційних скаргах засуджена ОСОБА_1 та її захисник Вознюк О.В. ставлять вимогу про скасування судових рішень щодо засудженої на підставах неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального закону. Зазначають, що суд не дав належної оцінки доказам у провадженні, поклав в основу обвинувачення недопустимі докази і такі, що не підтверджують винуватості ОСОБА_1 Звертають увагу на те, що оскільки протокол огляду місця події від 24 липня 2016 року визнано недопустимим доказом, то й похідні від нього докази мають бути визнані такими ж. Вказують, що засудженій не був відкритий речовий доказ, у кримінальному провадженні відсутня розписка потерпілої про передачу їй речових доказів на зберігання, на дослідження експерту-товарознавцю речовий доказ надано в незапакованому виді. Крім того, захисник звертає увагу, що товарознавчу експертизу було призначено в провадженні ще до набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваної, що позбавило останню можливості ознайомитися з постановою, подати на неї свої зауваження, чим порушено право останньої на захист. Зазначають, що всі порушення, допущені судом першої інстанції, залишилися поза увагою апеляційного суду, який постановив ухвалу про відмову в задоволенні поданих апеляційних скарг, не обґрунтувавши своїх висновків. Захисник вважає за необхідне призначити новий розгляд в суді першої інстанції, а засуджена ОСОБА_1 наполягає на необхідності закриття кримінального провадження щодо неї у звʼязку з відсутністю в її діях складу інкримінованого злочину.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 просила задовольнити її касаційну скаргу та касаційну скаргу захисника.
Прокурор не підтримала касаційної скарги прокурора та вважала, що підстав для задоволення касаційних скарг засудженої і захисника немає.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
За п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вини не буде доведено згідно із законом.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вину обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.
Суд зобовʼязаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обовʼязковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.