Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 667/7816/15-ц
провадження № 61-45057св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: житлово-будівельний кооператив "Корабели", ОСОБА_2,
третя особа - Херсонська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року у складі судді Гаврилова Д. В. та постанову апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст скарги
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Корабели" (далі - ЖБК "Корабели"), ОСОБА_2,в якому просив:
- визнати нечинним та скасувати рішення загальних зборів ЖБК "Корабели", прийняте у вигляді протоколу від 04 серпня 2015 року №1;
- поновити його на посаді голови ЖБК "Корабели";
- зобов`язати ОСОБА_2 передати йому, як голові ЖБК "Корабели", печатку, реєстраційні та установчі документи, архіви ЖБК "Корабели".
Свої вимоги обґрунтовував тим що згідно з протоколом загальних зборів від 13 березня 2014 року його було обрано головою ЖБК "Корабели".
За кошти членів ЖБК "Корабели" були проведені ремонтні роботи даху будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 6.3 Статуту ЖБК "Корабели" ним, як головою, були організовані чергові збори членів ЖБК, про що 30 липня 2015 року розміщено відповідне оголошення на дошках об`яв із зазначенням дати проведення зборів та порядку денного.
02 серпня 2015 року він дізнався про те, що в оголошенні про проведення зборів членів ЖБК "Корабели" змінено порядок денний, хоча такого рішення він не приймав.
Призначені на 04 серпня 2015 року загальні збори членів ЖБК "Корабели" не відбулись через конфлікт та непорозуміння, що виникли між членами кооперативу.
05 серпня 2015 року йому стало відомо про те, що 04 серпня 2015 року на загальних зборах було переобрано голову ЖБК "Корабели" на ОСОБА_2, про що прийнято відповідне рішення, яке оформлене протоколом загальних зборів мешканців будинку.
Вважає, що чергові збори кооперативу не були проведені, а прийняте рішення загальних зборів є незаконним та таким, що не відповідає Статуту ЖБК "Корабели".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що обрання голови правління є виключною компетенцією загальних зборів членів кооперативу, загальні збори від 04 серпня 2015 року були скликані у встановленому Статутом ЖБК порядку, правомочність зборів відповідає статутним вимогам щодо кількості членів кооперативу, що прийняли участь у їх проведенні та голосуванні за переобрання голови правління.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив судове рішення місцевого суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не звернули увагу на те, що виконавчим органом кооперативу є правління, який очолює голова. Голова правління обирається загальними зборами кооперативу. Він, як голова ЖБК "Корабели", не скликав позачергові збори членів кооперативу, оскільки не отримував відповідної вимоги від членів кооперативу.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЖБК "Корабели", ОСОБА_2, третя особа - Херсонська міська рада, про скасування рішення загальних зборів кооперативу та поновлення на роботі, витребувано справу з Херсонського міського суду Херсонської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до Статуту в редакції, яка затверджена 26 червня 2014 року, ЖБК "Корабели" за своїм типом є обслуговуючим, а за напрямком діяльності - житлово-будівельним та діє у відповідності до цього статуту, а також Закону України "Про кооперацію", Цивільного та Господарського кодексів України.
З 13 березня 2014 року посаду голови правління ЖБК "Корабели" обіймав ОСОБА_1
04 серпня 2015 року відбулись збори ЖБК "Корабели", на яких ОСОБА_1 знято з посади голови ЖБК та обрано на цю посаду ОСОБА_2, за яку проголосувало 39 учасників, що становить більшість від присутніх на зборах та відповідає змісту пункту 6.7 Статуту кооперативу.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що протокол від 04 серпня 2015 року № 1 є незаконним та не відповідає Статуту ЖБК, оскільки поняття "мешканці будинку ЖБК "Корабели" відсутнє у Статуті, управління кооперативом здійснюється виключно членами кооперативу. З огляду на відсутність необхідної кількості членів кооперативу на зборах, вважав такі збори неправомочними.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).