1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

13 червня 2019 року

м. Київ

справа № 760/285/16-ц

провадження № 61-11735св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто",

треті особи: Головне управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року у складі судді Букіної О. М. та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,

ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто") про визнання недійсним договору, стягнення грошових коштів та моральної шкоди.


Позов мотивовано тим, що 26 січня 2013 року між нею та ТОВ "Авто Просто" укладений договір про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі.

Відповідно до умов зазначеного договору 02 лютого 2013 року вона сплатила винагороду за послуги, пов`язані з включенням договору до системи "Авто Так" та формування групи, у сумі 4 633 грн 20 коп.

12 лютого 2013 року на виконання вказаного договору вона також сплатила на рахунок відповідача кошти в розмірі 40 000 грн, як аванс у рахунок вартості обраного автомобіля.

12 березня 2016 року вона сплатила на рахунок відповідача кошти в розмірі 2 105 грн 53 коп., як щомісячний платіж.

Посилаючись на норми статей 18, 19, 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", із тих підстав, що її введено в оману щодо обставин, які мають істотне значення, при укладенні оспорюваного договору із відповідачем, дії якого є нечесною підприємницькою діяльністю та містять ознаки створення пірамідальної схеми, просила суд визнати недійсним договір від 26 січня 2013 року № 500188 укладений між нею та ТОВ "Авто Просто", стягнути із ТОВ "Авто Просто" на її користь 46 738 грн 73 коп., а також судові витрати.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони під час укладення оспорюваного договору погодили всі істотні умови, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником, такі умови викладені чітко і ясно, тоді як позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що під час укладення договору ТОВ "Авто Просто" її введено в оману.


Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року залишено без змін.


Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено підстав недійсності спірного договору про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі на підставі статей 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати оскаржувані судові рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року до закінчення касаційного розгляду.

Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що дії ТОВ "Авто Просто" є нечесною підприємницькою практикою та відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" відповідають ознакам пірамідальної схеми. При укладенні вказаного договору її введено в оману.


Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ТОВ "Авто Просто", в яких вони просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 січня 2013 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1 укладено договір № 500188 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі, предметом якого є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак (а.с. 6-20).

На виконання умов зазначеного договору, позивач за період з 02 лютого 2013 року по 12 березня 2013 року сплатила 4 633 грн 20 коп., як винагороду за послуги пов`язані з включенням договору до системи "Авто Так" та формування груп, 40 000 грн аванс в рахунок вартості обраного автомобіля та 2 105 грн 53 коп. щомісячний платіж (а.с. 22-24).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту