ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа №826/3200/14
адміністративне провадження №К/9901/4116/18
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство "Традиція-98" (далі - Підприємство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.10.2013 року № 0008272202 та № 0008282202 про застосування штрафних фінансових санкцій.
Обґрунтовуючи позов вказав, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки, у зв`язку із чим винесені за її наслідками податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Зокрема наказ та дії про призначення такої перевірки у судовому порядку, під час розгляду іншої адміністративної справи, були визнані протиправними.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2014, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 у задоволені позову відмовлено.
Так рішення були зумовлені тим, що позивачем ні під час податкової перевірки ні під час розгляду справи у судах не надано жодних первинних чи бухгалтерських документів на підтвердження правомірності його дій щодо правомірності ведення податкового обліку в перевіряємий період. Крім того, суди зазначили, що позивач отримавши наказ про призначення перевірки та відповідне направлення, фактично допустив до проведення до такої, а тому можливі допущені порушення під час такої не може бути підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а позов задовольнити повністю. Серед іншого вказується, що запитувані податковою та судами документи бухгалтерського та податкового обліку ним не надавались умисно, з огляду на відсутність правих підстав для можливості у податкової проводити таку перевірку, що встановлено під час судового розгляду в іншій судовій справі. Крім того, висловлені мотиви судів попередніх інстанцій про відсутність наданих під час перевірки, в тому числі, до суду запитуваних документів свідчить, та підвереджує, дійсний факт того, що відповідач проводив перевірку без залучення представників позивача, який не допускав інспекторів-ревізорів до її проведення.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 29.05.2013 ДПІ на адресу позивача було направлено запит №12774/10/15.2-55 "Про надання пояснень та документальних підтверджень", в якому відповідач просив надати в десятиденний строк з моменту отримання вказаного запиту первині документи з питань взаємовідносин із ТОВ "Лізінг-Сіті" за період з липня 2012 року по вересень 2012 року.
У зв`язку із ненаданням позивачем документів та відповіді на вказаний запит, у період з 13.08.2013 по 19.08.2013 податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 27.08.2013 року № 403/26-54-22-02-10/30045559 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства МПП "Традиція-98" при взаємовідносинах з ТОВ "Лізінг-Сіті" за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року".
Перевіркою встановлено порушення МПП "Традиція-98" вимог законодавства, а саме:
пп.14.1.27 та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 та п.44.6 ст.44, п.138.2 та п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ст. 1 та ст. 9 Закону "Про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце", а також пп.1.2, пп.2.1 та пп.2.4 Положення №88, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 327 206,00 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2012 р. - 327 206,00 грн.;
п.44.1 та п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1-198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 311 624,00 грн., в т.ч.: за липень 2012 р. - 237 291,00 грн.; за серпень 2012 р. - 55 500,00 грн.; за вересень 2012 р. - 18 833,00 грн.
07.10.2013 на підставі зазначеного ДПІ були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: за формою "Р" №0008272202, яким збільшено розмір грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 490 809,00 грн. (з яких 327 206,00 грн. - за основним платежем, 163 603,00 грн. - за штрафними санкціями); за формою "Р" №0008282202, яким збільшено розмір грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на загальну суму 467 436,00 грн. (з яких 311 624,00 грн. - за основним платежем, 155 812,00 грн. - за штрафними санкціями).
Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду, який встановив обставину наявності судових рішень, якими вирішено питання незаконності наказу про проведення перевірки відносно позивача, відмовив у задоволені позову.
Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу позивача в межах її доводів, вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції про законність податкових повідомлень-рішень передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Згідно із пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Абзацом 4 підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно із пунктами 78.4 та 78.5 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.