Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 317/2571/14-ц
провадження № 61-16083св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
відповідачі: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_1,
треті особи: Обслуговуючий садівничий кооператив "Козацька садиба", Державна інспекція сільського господарства у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стихія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2016 року у складі судді Ачкасова О. М. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Спас О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року прокурор Запорізького району Запорізької області (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (далі - ГУ Держземагенства у Запорізькій області), правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), з позовом до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Запорізька РДА), ОСОБА_1, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, Обслуговуючий садівничий кооператив "Козацька садиба" (далі - ОСК "Козацька садиба"), про визнання частково незаконним та скасування розпорядження Запорізької РДА, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію державного акта, витребування та повернення земельної ділянки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що перевіркою, проведеною прокуратурою Запорізького району, встановлено, що розпорядженням голови Запорізької РДА від 03 березня 2006 року № 14/33 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 4,8969 га (сіножаті) в оренду громадянам - членам ОСК "Козацька садиба" для ведення садівництва, розташованої на землях запасу Долинської сільської ради за межами населеного пункту, на 49 років. На підставі вказаного розпорядження 06 квітня 2006 року між Запорізькою РДА та ОСК "Козацька садиба" було укладено договір оренди земельної ділянки, який розірвано на підставі договору від 20 вересня 2010 року. Розпорядженням голови Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12 передано безоплатно у власність 42 громадянам земельні ділянки загальною площею 3,6541 га (сади) за рахунок земель ОСК "Козацька садиба", розташовані за межами населених пунктів Долинської сільської ради. Зокрема, у власність ОСОБА_1, передано земельну ділянку площею 0,0848 га для ведення садівництва. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1, отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 від 05 квітня 2007 року. Прокурор вважав, що розпорядження голови Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12 в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню, а державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на його підставі, - визнанню недійсним, оскільки порушено порядок приватизації земельної ділянки. Спірна ділянка була передана у власність ОСОБА_1, без розроблення відповідного проекту землеустрою. Листом Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10 квітня 2014 року № 1756 повідомлено, що згідно з генеральним планом розвитку міста Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 15 вересня 2004 року, територія земельних ділянок, які передані у власність членам ОСК "Козацька садиба", визначена як територія багатоквартирної каскадної забудови. Використання зазначених земельних ділянок для садівництва суперечить генеральному плану міста. Тому прокурор просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12 "Про безоплатну передачу громадянам - членам ОСК "Козацька садиба" у власність земельних ділянок для ведення садівництва" в частині передачі у власність ОСОБА_1, земельної ділянки площею 0,0848 га за рахунок земель ОСК "Козацька садиба", розташованої за межами населених пунктів Долинської сільської ради; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1 05 квітня 2007 року; скасувати запис про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 05 квітня 2007 року № 010726000385; витребувати у ОСОБА_1 та зобов`язати його повернути на користь ГУ Держземагенства у Запорізькій області земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 0,0848 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів), ОСК "Козацька садиба", ділянка № 26.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2014 року до участі у справі як третю особу залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стихія".
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня 2016 року до участі у справі залучено правонаступника прокурора Запорізького району Запорізької області - Запорізьку місцеву прокуратуру № 2 Запорізької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що заявлені прокурором позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки зі змісту позовної заяви та наданих позивачем доказів не вбачається наявність факту порушення або оспорювання права ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області або інших осіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області відхилено, а рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що докази та обставини, наведені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового аналізу не потребують. При ухваленні рішення місцевим судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Порушень, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів апеляційного суду не встановлено. Розглянувши спір по суті і правомірно не визнаючи при цьому пропуск строку давності для відмови у позові, суд одночасно надав правильну оцінку доводам позивача про дотримання ним вказаних строків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року заступник прокурора Запорізької області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Запорізького районного суду Запорізької області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 квітня 2018 року справу № 317/2571/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення статей 79, 92, 93, 116, 118 ЗК України, статей 20, 29, 50 Закону України "Про землеустрій" суди дійшли хибного висновку про те, що на час передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки вона перебувала у його користуванні. ОСОБА_1 не звертався з особистим клопотанням (заявою) про передачу йому земельної ділянки загальною площею 0,0848 га до Запорізької РДА. Оспорюване розпорядження винесено виключно на підставі звернення голови ОСК "Козацька садиба" Матвієнка П. Д. від 11 січня 2007 року. Рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки не приймалося. Розпорядження місцевої державної адміністрації про передачу у власність громадянам для ведення садівництва земельних ділянок, що не перебувають у їх користуванні та межі яких в натурі не встановлені, повинно прийматися виключно на підставі їх клопотання (звернення) та розробленого у встановленому законом порядку проекту їх відведення. Можливість приватизації землі без розроблення будь-якої документації із землеустрою законодавством виключена. Земельна ділянка площею 0,0848 га була індивідуально визначена та отримала кадастровий номер лише в результаті розроблення технічної документації щодо передачі земельних ділянок у власність членів ОСК "Козацька садиба" на підставі договору від 15 лютого 2007 року № 15, тобто після прийняття розпорядження від 09 лютого 2007 року № 2/12, хоча на той час мала вже існувати як об`єкт речових прав. Генеральний план забудови території ОСК "Козацька садиба", на який послався апеляційний суд, не належить до жодного із видів документації із землеустрою та не відповідає вимогам, що визначені статтею 29 Закону України "Про землеустрій" та статтею 118 ЗК України до такої документації. Вказаний документ є лише схематичним зображенням приблизного місцезнаходження місць загального користування кооперативу та земельних ділянок, які планувалися для приватизації. Під час розгляду справи суди не врахували положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Дослідивши всі обставини справи, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на помилкові висновки місцевого суду щодо застосування до спірних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 та статей 140, 143 ЗК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У березні 2017 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яковлєва Т. В. подала заперечення на касаційну скаргу і просила її відхилити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 як член ОСК "Козацька садиба" і користувач земельної ділянки у визначеному законом порядку безоплатної приватизації набув право власності на спірну ділянку. Прокурором пропущено позовну давність для звернення до суду. Суди дійшли правильного висновку, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилався в позові.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що розпорядженням Запорізької РДА від 03 березня 2006 року № 14/33 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 4,8969 га (сіножаті) громадянам- членам ОСК "Козацька садиба" для ведення садівництва, розташованої на землях запасу Долинської сільської ради, за межами населеного пункту, з подальшим наданням в оренду терміном на 49 років.
На підставі вказаного розпорядження 06 квітня 2006 року між Запорізькою РДА та ОСК "Козацька садиба" було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, згідно з пунктом 14 якого земельну ділянку передано в оренду для ведення садівництва.
Розпорядженням Запорізької РДА від 06 грудня 2006 року № 14/486 внесено зміни до розпорядження від 03 березня 2006 року № 14/33 в частині визначення площі земельної ділянки, а саме зменшено її розмір з 4,8969 га до 4,7263 га. На виконання вказаного розпорядження внесено відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки, зокрема визначено розмір переданої в оренду земельної ділянки - 4,7263 гасіножаті.
На підставі розпорядження Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12 передано безоплатно у власність 42 громадянам земельні ділянки загальною площею 3,6541 га (сади) за рахунок земель ОСК "Козацька садиба", що розташовані за межами населених пунктів Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області в розмірах, закріплених в їхньому користуванні з підстав членства в кооперативі.