Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 591/5851/16-ц
провадження № 61-33517св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Служба у справах дітей Сумської міської ради, Управління державної міграційної служби у Сумській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 21 березня 2017 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Шевченка В. А., Бойка В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Сумської міської ради, Управління державної міграційної служби у Сумській області, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди та супроводу батька.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з серпня 2011 року по травень 2016 року, від якого мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою розірвання шлюбу було зловживання відповідачем алкогольними напоями. Відповідач матеріально не допомагає дитині, проте з позовом про стягнення з нього аліментів вона не зверталась.
Вказувала, що познайомилась з громадянином Австралії - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є матеріально забезпеченим та має всі необхідні умови для її проживання разом з дитиною, постійного надає їй фінансову допомогу, тричі приїзжав до України та має гарні стосунки з її дочкою.
Зазначала, що вона з ОСОБА_5 прийняли рішення створити сім`ю та проживати в Австралії. Вказані обставини вона не приховувала від батька дитини і відповідач надав згоду на видачу дитині закордонного паспорту. Однак, у подальшому, він відмовився оформити нотаріально згоду на виїзд дитини за кордон.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон України до країни Австралія без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2, на три роки з вересня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року у складі судді Кривцової Г. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Надано ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон до країни Австралія без дозволу (згоди) та супроводу батька дитини ОСОБА_2, на період з 01 вересня 2017 року по 01 вересня 2020 року, у супроводі матері ОСОБА_1
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивач дійсно не отримала згоду відповідача на тимчасовий виїзд дитини за кордон шляхом оформлення нотаріально посвідченої згоди, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд неповнолітньої дитини за межі України для тимчасового перебування, суд дійшов висновку про доцільність задоволення позовних вимог, так як це відповідає інтересам малолітньої дитини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, задоволено.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що зважаючи на підстави звернення ОСОБА_1 до суду із позовом, місцевий суд дійшов передчасного висновку про задоволення позову, оскільки її шлюб з ОСОБА_5 ще не зареєстровано, а також надання за рішенням суду дозволу на виїзд дитини за кордон на тривалий строк - три роки, без згоди батька, не позбавленого батьківських прав, суперечить положенням 141, 150, 153, 157 СК України, які визначають рівність прав та обов`язків батьків відносно виховання дітей. Суд першої інстанції фактично позбавив батька дитини можливості брати участь у її вихованні та можливості спілкування з нею.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд надав неправильну оцінку обставинам справи та поданим сторонами доказам.
Апеляційний суд не врахував, що батько дитини (відповідач) не турбується про їх дочку, не надає їй належного матеріального забезпечення та майже не приймає участі в її вихованні.
Вказує, що виїзд дитини для проживання в Австралії буде відповідати інтересам дитини.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.