ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2019 року
Київ
справа №804/12681/14
адміністративне провадження №К/9901/9033/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року (суддя Юрков Е.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року (судді Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі №804/12681/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест ЛТД" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобовʼязання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест ЛТД" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:
- визнати протиправними дії та рішення податкового органу щодо невизнання податкової декларації позивача у справі (код ЄДРПОУ 38752938) з податку на додану вартість за березень 2014 року;
- скасувати рішення податкового органу, які знайшли відображення у його Листах-рішеннях: від 17 квітня 2014 року № 10401/10/04-62-18-02-25; від 22 квітня 2014 року №10748/10/04-62-03-024; від 23 травня 2014 року №13918/10/04-62-18-03-28, якими декларація Товариства (код ЄДРПОУ 38752938) з податку на додану вартість за березень 2014 року визнана не податковою звітністю;
- зобовʼязати відповідача у справі прийняти податкову декларацію Товариства (код ЄДРПОУ 38752938) з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 21 квітня 2014 року;
- зобовʼязати податковий орган відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованих картах платника податків з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в інтегрованих картах Товариства та інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок";
- визнати протиправними дії відповідача у справі зі складання Акту №649/04-62-22-3/38752938 від 26.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Інвест ЛТД" (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності відображення в обліку за березень 2014 року";
- визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування податкових зобовʼязань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобовʼязань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобовʼязань) в розрізі контрагентів на підставі Акту №649/04-62-22-3/38752938 від 26.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Інвест ЛТД (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності відображення в обліку за березень 2014 року";
- зобовʼязати податковий орган вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобовʼязань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобовʼязань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акту №649/04-62-22-3/38752938 від 26 червня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Інвест ЛТД" (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності відображення в обліку за березень 2014 року".
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками оформлена у відповідності до приписів чинного законодавства, містить обовʼязкові реквізити, підписи уповноважених осіб та печатку підприємства, що свідчить про безпідставність відмови відповідача у її неприйнятті. Окрім того, суди зазначили, що податковим органом порушено порядок проведення зустрічних звірок, у положеннях Податкового кодексу України відсутня можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобовʼязання.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій визнати такими, що втратили силу і закрити провадження у справі.
У касаційній скарзі скаржник зазначає виключно про те, що судом апеляційної інстанції не було досліджено того факту, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2014 року у справі №904/6310/14 ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест ЛТД", і, як наслідок, помилково не закрито провадження у справі №804/12681/14. Будь-яких доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права податковим органом не наведено.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом неодноразово було отримано від позивача у справі декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року.
Під час перевірки декларації на відповідність вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковим органом були прийняті рішення про те, що зазначена декларація з податку на додану вартість не вважається податковою декларацією, а саме у поданій Товариством декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, обовʼязковий реквізит "місцезнаходження платника податків" не містить достовірної інформації. У полі: "Податкова адреса" декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, Товариством зазначено наступне: "вулиця Бориса Кротова, буд. 50, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська обл., 49000", за якою, на думку відповідача, юридична особа фактично не знаходиться. В підтвердження своїх доводів податковий орган посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства (код ЄДРПОУ 38752938) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року № 649/04-62-22-3/38752938 від 26 червня 2014 року.
Суд першої інстанції зазначивши про передчасність та помилковість відмови відповідача у неприйнятті декларації Товариства з податку на додану вартість за березень 2014 року прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.