1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



20 червня 2019 року

Київ

справа №820/1750/18

адміністративне провадження №К/9901/56643/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,



розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В. від 04.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді П`янової Я.В., суддів: Зеленського В.В., Чалого І.С. від 19.06.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м.Харкова, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова про стягнення пені,



ВСТАНОВИВ:



У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" звернулось до суду з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м.Харкова, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" пеню в сумі 307469,82 грн. за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 03.09.2017 по 28.02.2018.



В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що його право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року у сумі 3780961,00 грн. підтверджено судовими рішеннями у справі №820/6582/15, однак у зв`язку із тим, що на даний час вказана сума не відшкодована, пеня за прострочку погашення заборгованості складає 307469,82 грн.



Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, позов задоволено.



Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невідшкодована позивачу сума податку на додану вартість є бюджетною заборгованістю, на яку за законом нараховується пеня за несвоєчасне відшкодування, і відповідно у позивача, як суб`єкта господарювання, є право на стягнення таких сум пені з Державного бюджету України. В свою чергу, відсутність вказаних коштів у бюджеті або їх непередбачення на такі видатки не є перешкодою для задоволення вимог позивача у цій справі.



Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.



Обґрунтовуючи касаційну скаргу, послався на помилковість позиції судів у даній справі, оскільки: визначений законом порядок бюджетного відшкодування не передбачає його здійснення у спосіб судового стягнення; позивач звернувся до суду із даним позовом з перевищенням шестимісячного строку з моменту, коли він дізнався про порушене право і, відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції не вирішив питання про поновлення строку звернення до суду; позивачем при розрахунку пені неправильно застосована облікова ставка НБУ, оскільки за правилами пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України вона застосовується на момент виникнення пені та не підлягає зміні в залежності від періодів; позивач звернувся до неналежного відповідача, оскільки контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюють контролюючі органи, а не державні податкові інспекції.



У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому зазначає про необґрунтованість доводів скаржника щодо звернення до суду у даній справі (13.03.2018) із порушенням строку, встановленого законом, оскільки відповідачем не подано до органів казначейської служби висновок про відшкодування на рахунок позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом п`яти робочих днів із дня набрання законної сили постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2016 у справі №820/6582/15, якою скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 3780961,00 грн., і яка, в свою чергу, залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016; вимога про стягнення пені може бути заявлена до суду в межах визначеного пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України строку, тобто протягом 1095 днів з дня, коли особа довідалася про порушення своїх прав, свобод та інтересів; відповідно до постанов Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №816/1194/17, від 24.04.2018 у справі №810/2512/17, від 31.01.2018 у справі №810/4289/16 стягнення пені є належним способом захисту порушених прав та законних інтересів позивача; за правилами Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 №343 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2016 за №496/28626, відповідачем у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник податків та орган казначейства за місцем знаходження відповідного органу ДФС; позивачем застосовано ставку НБУ, яка була дійсною на кожен момент виникнення права на нарахування пені, оскільки таке правопорушення з боку суб`єкта владних повноважень є триваючим, у зв`язку із чим право на нарахування пені виникає кожного дня протягом строку її дії.



Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2016 у справі №820/6582/15, яка набрала законної сили 29.09.2016 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області від 14.04.2015 №0003021501. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.



Вказаним судовим рішенням підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2014 року в сумі 3780961,00 грн.



Окрім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі №820/3643/17, яка набрала законної сили 12.12.2017, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м.Харкова, Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова про стягнення пені задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" (ідентифікаційний код 36060876) пеню в сумі 518851,44 грн. у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за 316 днів прострочки у період з 21.10.2016 по 02.09.2017.



Отже, вказаним судовим рішенням підтверджено протиправну бездіяльність податкового органу та виникнення бюджетної заборгованості перед позивачем.



В свою чергу, судами встановлено, що на час розгляду і вирішення справи сума бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок позивача не надійшла, на підставі чого відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України пеня за прострочку погашення заборгованості за період з 03.09.2017 по 28.02.2018 складає 307469,82 грн.



За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.



Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.



Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.



Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з положеннями пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.


................
Перейти до повного тексту