Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 653/79/17
провадження № 61-37472св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Курило В. П. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Червонопрапорна сільська рада Генічеського району Херсонської області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 рокуу складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Червонопрапорної сільської ради Генічеського району Херсонської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки розміром 0,22 га за адресою:
АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою знаходиться також спірна земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,35 га, яка передана в користування попереднім власникам будинку, у зв`язку із чим вона звернулась до Червонопрапорної сільської ради для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення для ведення особистого селянського господарства у власність.
Рішенням III сесії VII скликання Червонопрапорної сільської ради № 27
від 17 грудня 2015 року позивачці надано дозвіл на відведення зазначеної земельної ділянки безоплатно у власність.
Рішенням XI сесії VII скликання Червонопрапорної сільської ради
від 08 листопада 2016 року № 76 припинено дію пунктів 1 та 2 рішення III сесії VII скликання Червонопрапорної сільської ради від 17 грудня 2015 року № 27 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" та відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства за адресою: АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,35 га.
Посилаючись на те, рішення XI сесії VII скликання Червонопрапорної сільської ради від 08 листопада 2016 року № 76 є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує її права на спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 просила визнати його недійсним та зобов`язати Червонопрапорну сільську раду Генічеського району Херсонської області на черговій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, орієнтованою площею 0,35 га.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області
від 24 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування ухвалено у межах його компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача не порушує, а тому відсутні підстави для його скасування і задоволення позовних вимог.
Постановою апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Херсонської області від 29 травня 2018 року про виправлення описки, апеляційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 24 листопада 2017 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Червонопрапорної сільської ради Генічеського району Херсонської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування задоволено.
Визнано недійсним рішення ХІ сесії VII скликання Червонопрапорної сільської ради від 08 листопада 2016 року № 76 "Про припинення дії пунктів 1, 2 рішення ІІІ сесії VII скликання № 27 від 17 грудня 2015 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відновлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Червонопрапорної сільської ради Генічеського району Херсонської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, апеляційний суд виходив із того, що органами місцевого самоврядування приймалися рішення щодо надання у власність попереднім власникам будинку спірної земельної ділянки. У подальшому у порядку, визначеному законом, земельна ділянка у них не вилучалася і рішенням Червонопрапорної сільської ради Генічеського району Херсонської області від 17 грудня 2015 року № 27 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення Червонопрапорної сільської ради в межах населеного пункту села Червонопрапорне, вулиця Гагаріна, 20 орієнтовною площею 0,35 га безоплатно у власність. Позивачка обґрунтовано вважала прийняте у подальшому оспорюване рішення органу місцевого самоврядування таким, що порушує її охоронювані законом права та інтереси. До компетенції органу місцевого самоврядування не входить прийняття рішення саме про припинення дії прийнятого ним попереднього рішення у галузі земельних правовідносин, яке перебуває на реалізації.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Червонопрапорну сільську раду Генічеського району Херсонської області на черговій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, орієнтованою площею 0,35 га, апеляційний суд зазначив, що у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, позивач не позбавлена можливості звернутися в позасудовому порядку до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність спірної земельною ділянки, надавши виготовлений у відповідності до вимог чинного законодавства проект землеустрою, зважаючи, що позивачем не надано суду виготовлений нею проект землеустрою та докази звернення до відповідача у передбаченому законом порядку. Тому такі вимоги є передчасними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
31 травня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Генічеського районного суду Херсонської області
від 24 листопада 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 653/79/17 з Генічеського районного суду Херсонської області.
У серпні 2018 року матеріали цивільної справи № 653/79/17 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року цивільну справу
№ 653/79/17 призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У постанові від 27 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду цивільної справи № 206/4712/17 (касаційне провадження № 14-96цс19) дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом та Великою Палатою Верховного Суду, передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом). Близький за змістом припис закріплений у пункті 1 частини першої статті 19КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом та Великою Палатою Верховного Суду.