Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 753/7046/17-ц
провадження № 61-3370св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "26-I",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
представник відповідачів - адвокат Прокопенко Богдан Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "26-I" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном шляхом зобов`язання вчинити певні дії за касаційними скаргами представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Прокопенка Богдана Олександровича, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року у складі судді Леонтюк Л. К. та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 рокуу складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "26-I" (далі - ОСББ "26-I") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, шляхом зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що 28 квітня 2016 року у будинку за адресою: АДРЕСА_1 і, зареєстровано ОСББ "26-І". Згідно з актом приймання-передачі будинку та прибудинкової території від 25 серпня 2016 року та рішенням загальних зборів співвласників будинку від 02 вересня 2016 року будинок прийнятий в управління позивача.
У будинку на першому та другому поверхах розміщуються нежитлові приміщення і другий поверх будинку має додаткову площу, вихід на частину якої здійснюється з нежитлових приміщень № 114 та № 115. Зазначена додаткова площа також є дахом (покриттям) для нежитлових приміщень, які знаходяться на першому поверсі будинку.
Власниками групи нежитлових приміщень № 114 та № 115 є ОСОБА_1 і ОСОБА_2, якими розпочато забудову всієї додаткової площі на другому поверсі, тобто здійснюється надбудова ще одного приміщення.
За наслідками обстеження спірної додаткової площі (даху першого поверху), надбудова включала: бетонні опорні колони, бетонний дах, перегородки та зовнішні стіни з піно блоку, про що складено відповідний акт від 10 квітня 2017 року.
Зазначаючи, що додаткова спірна площа (дах першого поверху) є конструктивним елементом будинку, тому є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку і рішення про надання згоди на надбудову на даху першого поверху або іншим чином його використання, співвласниками не приймалось, позивач звертався до відповідачів із заявою від 03 січня 2017 року № 24 щодо укладення договору оренди тераси (даху першого поверху) та надання дозвільних документів на будівництво, однак відповідачами документи не надано, договір оренди не укладено.
07 лютого 2017 року відбулось засідання правління ОСББ "26-І", на якому також був присутній відповідач. За наслідком засідання вирішено укласти договір оренди тераси з відповідачем або вимагати зупинення будівництва, однак будівництво не зупинено.
27 лютого 2017 року відбулось засідання правління ОСББ "26-І", на якому вирішено вимагати зупинення будь-яких будівельних робіт на терасі будинку до укладення договору оренди.
На виконання рішення правління відповідачам направлено вимогу від 01 березня 2017 року № 41, яка ними отримана 03 березня 2017 року, однак вимоги не виконуються, будівництво продовжується.
14 березня 2017 року на засіданні правління ОСББ "26-І" прийнято рішення про демонтаж надбудови, про що повідомлено відповідачів вимогою від 23 березня 2017 року № 58.
Незважаючи на численні звернення позивача з вимогами про демонтаж надбудови, будівництво на даху першого поверху продовжується.
Ураховуючи викладене, ОСББ "26-I", уточнивши позовні вимоги,просило суд зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні спільним майном будинку (дахом першого поверху) шляхом зупинення будівництва на ньому та демонтажу надбудови, а саме: бетонних опорних колон, бетонного даху, перегородки та зовнішніх стін піноблоку, з приведенням даху першого поверху у стан, який був до початку будівництва.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року у позов ОСББ "26-I" задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні спільним майном будинку (дахом першого поверху), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 26і, група нежитлових приміщень № 114 шляхом зупинення будівництва на ньому та демонтажу надбудови, а саме: бетонних опорних колон, бетонного даху, перегородки та зовнішніх стін піноблоку, з приведенням даху першого поверху у стан, який був до початку будівництва.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ "26-I" судовий збір у розмірі 800,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "26-I" судовий збір у розмірі 800,00 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ОСББ "26-I" витрати за проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 22 000,00 грн.
Задовольняючи позов ОСББ "26-I", суд першої інстанції виходив із того, що здійснена відповідачами реконструкція надбудови конструктивних елементів покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень першого поверху багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, здійснена без погодження та всупереч волі інших співвласників багатоквартирного будинку, чим порушує їх права, оскільки спільне майно багатоквартирного будинку, у тому числі приміщення загального користування, несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, є спільною сумісною власністю співвласників будинку і не може бути поділено між співвласниками або виділено в натурі частку із спільного майна багатоквартирного будинку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 22 000,00 грн витрат за проведення будівельно-технічної експертизи.
Стягнуто на користь ОСББ "26-І": з ОСОБА_2 .11 000,00 грн витрат на проведення будівельно-технічної експертизи; з ОСОБА_1 11 000,00 грн витрат на проведення будівельно-технічної експертизи;
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 витрат за проведення будівельно-технічної експертизи, виходив із того, що підстав покладення солідарної відповідальності на відповідачів судом не встановлено.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що здійснення відповідачами надбудови конструктивних елементів багатоквартирного будинку всупереч волі інших співвласників багатоквартирного будинку свідчить про фактичне самочинне захоплення і виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (частини забудованих конструктивних елементів покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень першого поверху багатоквартирного будинку) та обмеження прав у використанні спільного майна багатоквартирного будинку інших співвласників цього будинку, які мають право визначити умови і порядок спільного, у тому числі оплатного, використання площі зовнішньої частини покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень першого поверху багатоквартирного будинку (тераси) по АДРЕСА_1
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Прокопенко Б. О.,подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Прокопенко Б. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 753/7046/17-ц з Дарницького районного суду м. Києва.
Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Прокопенка Б. О., про зупинення дії судового рішення задоволено.
Зупинено дію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
06 березня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Прокопенка Б. О.,мотивована тим, що висновок приватної експертної установи від 01 червня 2018 року не є належним та допустимим доказом, оскільки документи, на підставі яких проводилося експертне дослідження на замовлення позивача мають незрозуміле походження, невідомо яким чином такі документи опинилися у позивача та як він зміг їх надати, враховуючи, що всі докази, які були ним додані до позовної заяви, були визнані судом недопустимими у судовому засіданні 29 бередня 2018 року.
Також суди не врахували, що будинок по АДРЕСА_1 і був прийнятий забудовником до експлуатації лише у межах житлової частини будинку. 19 грудня 2011 року на підставі акта приймання-передачі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 і з балансу на баланс для обслуговування і експлуатації, замовник будівництва - TOB "Житло Киянам", передало на баланс ДП "Дарниця-1" для експлуатації й обслуговування вказаний житловий будинок, з вищезазначеними характеристиками будинку і без площі вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень. Крім того, офісні приміщення будинку, у тому числі приміщення № 114, № 115 , ніколи не передавалися на баланс ДП "Дарниця-1". Також нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення будинку, у тому числі приміщення № 114, № 115 , ніколи не передавалися на баланс ОСББ "26-І", оскільки ДП "Дарниця-1" як експлуатуюча організація з моменту прийняття будинку до експлуатації до моменту створення ОСББ "26-І" їх не отримувала для утримання та експлуатації.
Крім того, суди не врахували висновок експертного дослідження Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру Міністеррства внутрішніх справ України від 03 листопада 2017 року, в якому зазначено, що вбудовані, вбудовано - прибудовані нежитлові приміщення 1-го та 2-го поверхів житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1, не відносились до допоміжних приміщень житлової частини багатоквартирного житлового будинку (місць загального користування), згідно з наданою проектною документацією, на момент здачі даного будинку в експлуатацію. Отже, спірні площі даху першого поверху будинку не належать ані до допоміжних приміщень, ані до місць загального користування, а виступають об`єктом права власності, що належить фізичним особам, які володіють нежитловими приміщеннями 1-го та 2-го поверхів будинку з боку проїжджої частини та жодним чином не має відношення до спільного майна мешканців будинку.
Судами було зобов`язано відповідачів демонтувати надбудову, а саме: бетонні опорні колони, бетонний дах, перегородки та зовнішні стіни піноблоку, з приведенням даху першого поверху устан, який був до початку будівництва, проте відповідачам не зрозуміло площа демонтажу, кількість та де саме знаходяться бетонні опори, які перегородки та зовнішні стіни, тобто суди не звернули увагу увагу та не дослідили питання, що саме повинно підпадати під знесення.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Прокопенка Б. О., мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно вважали, що відповідачі не надали документи, які підтверджують їх право власності на спірну частину нежитлового приміщення будинку. Нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Статус нежитлового приміщення визначений у технічній документації, право власності на яке зареєстровано в установленому законом порядку та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності. Право власності на нежитлове приміщення набуто на загальних підставах, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 376 ЦК України знесення самочинної споруди є крайнім заходом і може бути застосовано виключно якщо проведення перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення.
Вважає, що за умови відсутності доказів щодо можливості здійснення такої перебудови, вимоги позивача про знесення не можуть бути задоволені.
У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, підтверджуючих здійснення реконструкції з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відповідачами здійснювалась реконструкція нежитлових приміщень, що є їх власністю.
Крім того, вирішуючи питання про знесення нерухомого майна, суди мали з`ясувати, яку частину нежитлового приміщення займає споруджена частина, її розмір і конфігурацію, яка частина приміщення підлягає знесенню, чи не вплине знесення окремих конструктивних елементів будинку на його міцність і безпечність. За необхідності з`ясування питань, що виникають при розгляді справи і потребують спеціальних знань, суд мав право призначити експертизу.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У березні та квітні 2019 року ОСББ "26-І" подало до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, в яких зазначено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги представника ОСОБА_2, ОСОБА_1 - адвоката Прокопенка Б. О., задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанова апеляційного суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.