ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2019 року
Київ
справа №804/4313/15
адміністративне провадження №К/9901/8224/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року (суддя Лозицька І.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року (судді: Шальєва В.А. (головуючий), Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
у справі № 804/4313/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Точремонт"
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Точремонт" (далі - ТОВ "Точремонт") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська), в якому просило:
- визнати протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська по встановленню в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 17 березня 2015 року № 540/04-65-22-04/13447441 висновків щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ "Альянс Інк." (код ЄДРПОУ 39196472) за період листопад 2014 року;
- зобов`язати ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в інформаційних базах, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні, стан, який був до внесення висновків акта перевірки від 17 березня 2015 року № 540/04-65-22-04/13447441.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства проведено коригування показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Точремонт" в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у тому числі в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та її підсистемах.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 29 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, позов ТОВ "Точремонт" задовольнив частково:
- визнав протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Точремонт" за листопад 2014 року, яке відбулося за результатами складання акта від 17 березня 2015 року № 540/04-65-22-04/13447441 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Точремонт" (код ЄДРПОУ 13447441) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Альянс Інк." (код ЄДРПОУ 39196472) за період листопад 2014 року";
- зобов`язав ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ТОВ "Точремонт" за листопад 2014 року, в тому числі зобов`язати відобразити в інформаційній системі "Податковий блок" підсистеми "Податковий Аудит" та "Аналітична система" суми податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які ТОВ "Точремонт" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Оскільки зміни в Єдиній автоматизованій системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту на рівні ДПС України проведені відповідачем на підставі висновків акта перевірки без донарахування грошового зобов`язання та його узгодження, то такі дії податкового органу є протиправними.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "Точремонт" в задоволенні позовних вимог повністю. По суті ж, як вбачається із змісту касаційної скарги, відповідач не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються податковими органами є функціональним процедурним обов`язком. Внесення інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни у структурі податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, не призводить до коригування податкових зобов`язань та не порушує права позивача.
24 червня 2015 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.
24 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "Точремонт" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Альянс Інк." за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 17 березня 2015 року № 540/04-65-22-04/13447441.
Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
На підставі акта перевірки відповідачем проведено коригування показників податкових зобов`язань ТОВ "Точремонт".
При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська не приймались.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.