ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2019 року
Київ
справа №803/2561/15
адміністративне провадження №К/9901/5801/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Квартирного-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року (головуючий суддя - Александрова М.А.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гулида Р.М., судді - Кузьмич С.М., Улицький В.З.)
у справі №803/2561/15
за позовом Ковельської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
до Квартирного-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Ковельська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) звернулась в Волинський окружний адміністративний суд з позовом до Квартирного-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський (далі-КЕВ м. Володимир-Волинський) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання по земельному податку.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, позов задоволено:
- стягнуто з рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир Волинський у банках, обслуговуючих платника податків в дохід місцевого бюджету міста Ковель Волинської області 42 185 грн 58 коп. податкового боргу.
Не погодившись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що в КЕВ м. Володимир-Волинський на 2015 рік не передбачено по загальному фонду бюджетних асигнувань на оплату земельного податку.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, КЕВ м. Володимир-Волинський перебуває на податковому обліку з 20 липня 2000 року в Ковельській ОДПІ як платник податків за неосновним місцем обліку (а.с. 8).
Станом на 31 липня 2015 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 42 185 грн 58 коп. (а.с. 6)
Зазначена сума податкового боргу з земельного податку за період з січня по липень 2015 року в розмірі 41 975 грн виникла у відповідача через несплату узгоджених сум податкових зобов`язань, визначених самостійно в податкових деклараціях з плати за землю від 03.03.2015 та 12.05.2015 (а.с. 11-15).
Контролюючим органом нараховано відповідачу штрафні санкції в розмірі 209 грн 88 коп. за порушення строку сплати грошового зобов`язання із земельного податку.
Відповідачем була сформована та направлена на адресу КЕВ м. Володимир-Волинський податкова вимога, щоотримана відповідачем 31.03.2015.
Відповідачем не заперечується ані існування податкового боргу, ані правильність визначення його розміру контролюючим органом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.