ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2019 року
Київ
справа №814/2238/14
адміністративне провадження №К/9901/8066/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року (суддя Малих О.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року (судді: Федусик А.Г. (головуючий), Шевчук О.А., Зуєва Л.Є.)
у справі № 814/2238/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалтсервіс"
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконсалтсервіс" (далі - ТОВ "Будконсалтсервіс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва), в якому просило:
- визнати протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва по самостійній зміні в автоматизованій системі "Податковий блок" - співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України показників податкових зобов`язань з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Будконсалтсервіс" за лютий та березень 2014 року, на підставі акта від 18 липня 2014 року №1699/14-04-22-02/38841027 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будконсалтсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентами ПП "СІНК" (код ЄДРПОУ 30630454) за лютий 2014 року та ТОВ "БЛЮМБО УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38949405) за березень 2014 року";
- зобов`язати ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вилучити з автоматизованої системи "Податковий блок" - співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України відомості, внесені на підставі акта від 18 липня 2014 року № 1699/14-04-22-02/38841027 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будконсалтсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентами ПП "СІНК" (код ЄДРПОУ 30630454) за лютий 2014 року та ТОВ "БЛЮМБО УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38949405) за березень 2014 року" та поновити раніше видалені відомості, що відповідають даним податкової звітності ТОВ "Будконсалтсервіс".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки складений відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, а внесені на підставі даного акта перевірки податковим органом до автоматизованої системи "Податковий блок" корегування показників податкового кредиту та податкових зобов`язань позивача, задекларованих останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року, порушують права позивача.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, позов ТОВ "Будконсалтсервіс" задовольнив частково: зобов`язав ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вилучити з автоматизованої системи "Податковий блок" - співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України відомості, внесені на підставі акта від 18 липня 2014 року № 1699/14-04-22-02/38841027 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будконсалтсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентами ПП "СІНК" (код ЄДРПОУ 30630454) за лютий 2014 року та ТОВ "БЛЮМБО УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38949405) за березень 2014 року" та поновити раніше видалені відомості, що відповідають даним податкової звітності ТОВ "Будконсалтсервіс".
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що єдиним можливим варіантом дій податкового органу в разі встановлення факту заниження або завищення платником податків податкового зобов`язання є прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, а тому оскільки таке рішення податковим органом не приймалось, то і внесення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва відомостей (змін) до системи "Податковий блок" є безпідставним.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Будконсалтсервіс". По суті ж, як вбачається із змісту касаційної скарги, відповідач не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог.
04 червня 2015 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення / відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
24 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 07 липня 2014 року до 11 липня 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будконсалтсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентом ПП "СІНК" (код ЄДРПОУ 30630454) за лютий 2014 року та ТОВ "БЛЮМБО УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38949405) за березень 2014 року, за результатом якої складено акт від 18 липня 2014 року № 169/14-04-22-02/38841027.
Згідно з актом перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва встановлено порушення ТОВ "Будконсалтсервіс" вимог статті 185 Податкового кодексу України в частині відсутності об`єкта оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг), а також непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками ПП "СІНК" у лютому 2014 року та ТОВ "БЛЮМБО УКРАЇНА" у березні 2014 року на загальну суму податку на додану вартість 179 494,24 грн та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання від ПП "СІНК" та ТОВ "БЛЮМБО УКРАЇНА".
На підставі висновків акта перевірки відповідачем внесено до інформаційних систем "Податковий блок" та "Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію в частині податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Будконсалтсервіс" по відносинах з ПП "СІНК" за лютий 2014 року та ТОВ "БЛЮМБО УКРАЇНА" за березень 2014 року.
При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.