Постанова
Іменем України
21 червня 2019 року
м. Київ
справа № 725/3717/16-ц
провадження № 61-21331св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Ганна Володимирівна
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 січня 2017 року у складі головуючого судді Стоцької Л.А. та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року у складі суддів: Владичана А.І., Міцнея В.Ф., Лисака І.Н.,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2016 році ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивовано тим, що 06 грудня 2013 року між ним та ТОВ "Порше Мобіліті" було укладено кредитний договір №50011346, кошти від отримання якого було витрачено на купівлю транспортного засобу марки "VW" модель "Golf Vil" кузов № НОМЕР_1 .
В подальшому, 10 грудня 2013 року між сторонами було укладено договір застави вказаного транспортного засобу.
28 грудня 2015 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. було вчинено виконавчий напис №1979 щодо звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог кредитора.
16 січня 2016 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Київ було відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення предмету застави.
19 квітня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС Чернівецького МУЮ було відкрито виконавче провадження на підставі переданого виконавчого провадження з м. Київ.
Тоді ж державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника та оголошення його в розшук.
04 серпня 2016 року транспортний засіб позивача було поміщено на штраф майданчик.
Із виданим нотаріусом виконавчим написом він не погоджується, оскільки письмової вимоги нотаріуса та/або кредитора не отримував. Також вказував на те, що заборгованість за кредитним договором була спірною, строк дії основного зобов`язання не сплив.
У зв`язку з чим, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 січня 2017 року, залишене без зміни ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. 28 грудня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за №1979, таким, що не підлягає виконанню.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції з висновками якими погодився апеляційний суд виходили, що заборгованість боржника на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, а нотаріус належним чином не виконав вимог положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та не пересвідчився у безспірності заборгованості, що унеможливлює видачу виконавчого напису.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Порше Мобіліті", посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не встановили всі фактичні обставини справи прийшли до необґрунтованого висновку та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 Скаржник зазначає, що з серпня 2014 року позивач почав порушувати умови кредитного договору, сплачувати щомісячні платежі з порушенням строків сплати, передбачених Графіком погашення кредиту, або не сплачував взагалі. У зв`язку з невиконанням умов договору, відповідно до ст.27 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень", позивачу було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором від 05 жовтня 2015 року. Проте, позивач так і не сплатив всіх сум заборгованості, жодних скарг чи претензій або будь - яких інших відомостей, що свідчили б про його незгоду із сумою заборгованості не надсилав. У зв`язку з чим вони були змушені звернутися до нотаріусу для вчинення виконавчий напис №1979 щодо звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог кредитора.
Зазначає, що відповідно до вимог законодавства нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє розмір кредитної заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.
Крім того, зазначає, що сума заборгованості, зазначена у вимозі та виконавчому написі, повністю відповідають сумам, зазначених у зведених облікових виписках, наданих нотаріусу. У зведеній обліковій виписці з рахунку клієнта зазначена заборгованість без урахування тіла кредиту, що залишилась невиплаченою.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Першотравневого районного суду м. Чернівці.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2017 року справу за касаційною скаргою ТОВ "Порше Мобіліті" на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року передано до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06 грудня 2003 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №50011346 (а.с.10).
Судом встановлено, що відповідно до умов договору позичальник отримав кредит в розмірі 108030 гривень, що згідно офіційного курсу НБУ становить 13000 доларів США та додатковий кредит у розмірі 13163 грн. 05 коп., що згідно офіційного курсу НБУ становить 1584 долари США зі сплатою 9,9% річних на придбання автомобіля марки "VW" модель "Golf Vil" кузов № НОМЕР_1, 2013 року випуску. Строк кредитування становить 60 місяців.
В подальшому з метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 10 грудня 2013 року між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, згідно умов якого заставодавець передав у заставу банку майно: автомобіль марки VW" модель "Golf Vil" кузов № НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, 2013 року випуску (а.с.8-9).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що заставодавець має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 10 робочих днів з дня направлення заставодержателем відповідного повідомлення, звернути стягнення на предмет застави у випадках визначених договором.
Заставодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, яке виникає у заставодержателя у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов`язань перед заставодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим Договором, при простроченні належного платежу та згідно з розділом 4 цього Договору (Розділ п`ятий Договору).