Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 676/2984/16-ц
провадження № 61-17948св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року у складі судді Стельмах Д. В. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Костенка А. В., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь останньої грошової компенсації вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 у сумі 121 411 грн в порядку поділу спільного майна подружжя та з вимогою про припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (далі квартира).
На обґрунтування позову вказав, що рішенням Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 20 травня 2016 року ОСОБА_2 виділено у власність 1/2 частину квартири, ринкова вартість якої згідно проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 04 березня 2016 року № 87/15 становить 242 823 грн. На час звернення з позовом технічно поділити спірну квартиру неможливо, тому керуючись правом на відшкодування іншому із подружжя компенсації, необхідно вирішити спірне питання шляхом повернення коштів ОСОБА_2 за належну їй 1/2 частину квартири, а саме 121 411 грн, просив стягнути грошову компенсацію вартості 1/2 частини квартири на користь ОСОБА_2 у сумі 121 411 грн в порядку поділу спільного майна подружжя та припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири.
ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про зобов`язання останнього усунути їй перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом надання ключів від замка вхідних дверей та просила вселити її в квартиру.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона є власницею 1/2 частки спірної квартири, однак ОСОБА_1 змінив замок від вхідних дверей чим створив ОСОБА_2 перешкоди у користуванні належним їй майном.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільній частковій власності було відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні квартирою було задоволено та зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою шляхом надання їй ключів від замка вхідних дверей та вселено ОСОБА_2 у спірну квартиру, також судом було вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року мотивоване тим, що ОСОБА_2 згоди на отримання компенсації за частку квартири не давала. Між сторонами дійсно виникли неприязні відносини, однак питання про встановлення порядку користування квартирою чи розподіл квартири в натурі сторонами не вирішувалося. Крім того, частка квартири ОСОБА_2 не є незначно часткою, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову. При вирішенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є співвласником квартири, а відсутність доступу до цього житла, є порушенням реалізації її права власності, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання усунути перешкоди в користуванні квартирою та вселення ОСОБА_2 в квартиру були задоволені.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 11 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 87/15 від 04 березня 2016 року, проведеної в межах іншої цивільної справи - № 676/1667/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, вбачається, що дійсна ринкова вартість спірної квартири станом на день проведення експертизи становить 242 823 грн, однак висновок щодо технічної можливості поділу спірної квартири між співвласниками у рівних долях в матеріалах справи відсутній., а висновок експертизи № 87/15 від 04 березня 2016 року, проведеної в межах іншої цивільної справи не може бути належним і допустимим доказам по даній цивільній справі, оскільки експертиза призначалась по іншій справі, а вартість квартири визначалась станом на 04 березня 2016 року, а не на час розгляду цієї цивільної справи.
Також в матеріалах справи відсутній висновок експерта щодо технічної можливості поділу спірної квартири та її ринкової вартості на час розгляду даної цивільної справи. Суд апеляційної інстанції зазначав, що сторони мають можливість встановити порядок користування житлом, оскільки він має дві окремі житлові кімнати та інші приміщення та виходив з того, що внесення ОСОБА_1 грошової компенсації на депозитний рахунок вартості належної ОСОБА_2 частки не є безумовною підставою до позбавлення її права на частку у спільному майні, оскільки вартість спірної квартири на час розгляду даної справи не визначалась при цьому вважав, що сторони володіють рівними частками у спірній квартирі, правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників, припинення права власності ОСОБА_2 на належну їй частину спірної квартири завдасть істотної шкоди її інтересам як співвласника квартири. Апеляційний суд зазначав, що наявність на праві власності у ОСОБА_2 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 не свідчить, що її права та інтереси при припиненні права власності на спірну квартиру не порушуються, вищевказана квартира є однокімнатною квартирою, належить ОСОБА_2 на праві власності разом з дочкою, яка теж має право проживання та володіння даною квартирою, а ОСОБА_2 на підставі норм чинного законодавства має право на володіння іншими об`єктами нерухомості. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_2 користуватись спірною квартирою, замінивши замки в спірній квартирі, а тому апеляційний суд погодився з тим, що суд першої інстанції, оцінивши всі докази в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального права, а його рішення є законним та обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами не взято до уваги всі обставини справи і не було всебічно, повно та об`єктивно досліджено всі докази у даній справі. Суд апеляційної інстанції помилково вважав, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 87/15 від 04 березня 2016 року, проведеної в межах іншої цивільної справи № 676/1667/15ц, не може бути належним і допустимим доказом у даній справі, оскільки експертиза призначалась у іншій справі, а вартість квартири визначалась станом на 04 березня 2016 року. Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанцій не виконав всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, так апеляційним судом заявнику не було роз`яснено його право на подання клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи в даній справі, оскільки висновок судової будівельно-технічної експертизи № 87/15 від 04 березня 2016 року, проведеної в межах іншої цивільної справи № 676/1667/15ц є неналежним і не допустимим доказом.
Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Заперечення ОСОБА_2 подані на касаційну скаргу мотивовані тим, що доводи наведені заявником у касаційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи. Так як інтереси ОСОБА_1 при розгляді справи представляв адвокат Пілінський С. І., а ні сам заявник, а ні його представник не заявляли клопотання про витребовування додаткових доказів чи про призначення експертиз, навпаки на запитання суду стосовно клопотань відповідали, що клопотань нема, вони надали суду достатньо доказів, необхідності у призначенні додаткової експертизи чи витребуванні додаткових доказів нема, зазначали, що суми грошей, внесених на депозитний рахунок достатньо для задоволення позову та припинення частки. ОСОБА_2 просила касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 квітня 2018 року справу № 676/2984/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2019 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
За договором купівлі продажу від 01 березня 1996 року ОСОБА_1 придбав квартиру за АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат площею 9, 2 кв. м, 9, 6 кв. м, кухні площею 12, 0 кв. м; коридорів площею 4, 8 кв. м, та 5, 8 кв. м; розміром загальної площі квартири 41, 4 кв. м в тому числі житловою 18, 8 кв. м.
Рішенням Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 20 травня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, виділено останній у власність 1/2 частину квартири, залишивши у власності ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; передано у власність ОСОБА_1 автомобіль марки ВАЗ21 ДНЗ НОМЕР_1, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4000 грн грошової компенсації. В межах розгляду даної справи проводилася судова будівельно-технічна експертиза. Відповідно до висновку експерта № 87/15 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 04 березня 2016 року, дійсна ринкова вартість спірної квартири на день проведення експертизи становить 242 823 грн без ПДВ.
Відповідно до відповідей від 09 серпня 2016 року № 9695/108-2016, від 02 березня 2015 року №5445/10, від 10 квітня 2015 року № 7937/10, по факту перевірки за зверненнями ОСОБА_1 про вчинення ОСОБА_2 протиправної поведінки відносно ОСОБА_1, встановлено що у вказаних фактах відсутні будь-які ознаки кримінального правопорушення.
Згідно із відповіддю від 09 серпня 2016 року № К-630, К-631, по факту перевірки за зверненням ОСОБА_2 за фактом того, що гр. ОСОБА_3 вчиняє неправомірні дії, встановлено що у вказаному факті відсутні будь-які ознаки кримінального правопорушення.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3, загальною площею 26, 5 кв. м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05 листопада 1999 року.