РІШЕННЯ
Іменем України
12 червня 2019 року
Київ
справа №9901/769/18
адміністративне провадження №П/9901/769/18
Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
Суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
Секретаря судового засідання: Томах О.О.,
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1,
представників позивача: ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
представника відповідача - Таркаєвої О.С.,
представника третьої особи - Цуцкірідзе І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18, -
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вищої ради правосуддя (далі - третя особа, ВРП) з вимогами про визнання протиправним та скасування повністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18 (том 1 арк. справи 1-36).
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
2.1. Позиція позивача.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, вважає, що останнє є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне:
1. п. 3 ч. 6 статті 126 Конституцією України встановлений вичерпний перелік підстав звільнення судді з посади, зокрема за: вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. Ні Конституцією України, ні Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено звільнення судді одразу після не проходження кваліфікаційного оцінювання, без застосування проміжного, або іншого, більш м`якого дисциплінарного стягнення. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 109 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що "до суддів може застосовуватись дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді…". Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача, підставою для його прийняття став висновок про невідповідність позивача займаній посаді у зв`язку з не проходженням суддею ОСОБА_1. кваліфікаційного оцінювання відповідно до приписів Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що в свою чергу може бути виключно підставою для притягнення позивача до іншого виду дисциплінарної відповідальності, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 109 Закону України "Про судоустрій та статус суддів";
2. для суддів, обраних безстроково, не було передбачено обов`язку проходити кваліфікаційне оцінювання на предмет підтвердження відповідності займаній посаді, а нові правові норми щодо дисциплінарної відповідальності за не проходження кваліфікаційного оцінювання мають безпосередню дію та розповсюджуються на осіб, які обійматимуть посади суддів після 02.06.2016 року;
3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України порушила низку підписаних (ратифікованих) Україною міжнародно-правових актів, якими встановлюється заборона звільнення обраних безстроково суддів одразу після проходження кваліфікаційного оцінювання без попереднього застосування до цих суддів інших правових заходів реагування;
4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України відмовилась перевіряти заповнений позивачем тестовий зошит і за наслідками оцінювання виставила оцінку " 0" балів, проте відповідач в цьому випадку повинен був провести оцінку заповненому зошиту.
08.11.2018 року позивач надіслав на адресу суду письмові пояснення до позову, в яких щодо невмотивованості та необґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення повідомив, що однією з підстав позову було прийняття оскаржуваного рішення з порушенням п. 34 Положення від 03.11.2016 року №143/зп-16, оскільки в останньому не містяться посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Другою підставою на думку позивача є невмотивованість рішення, чим порушено приписи ч. 1 статті 88 Закону України № 1402. До того ж зазначив, що за результатами кваліфікаційного оцінювання має міститись висновок, за яким саме критерієм (компетентності, професійної етики або доброчесності) суддя не відповідає займаній посаді, адже суддя підлягає звільненню з займаної посади виключно у випадку, якщо він їй не відповідає хоча б за одним з вказаних вище критеріїв компетентності, професійної етики або доброчесності, і неминучий висновок з процесу оцінки полягає у тому, що суддя не здатний здійснювати правосуддя на "об`єктивно визначеному мінімально прийнятному рівні" (том 2 арк. справи 20-23).
До того ж, в наданих суду в судовому засіданні письмових поясненнях від 15.05.2019 року представник позивача зазначив, що предметом анонімного тестування судді - є оцінка рівня знань у сфері права, проте оцінка відповідачем його професійної компетентності за результатами анонімного тестування в " 0" балів лише через технічну помилку позивача (не заповнення бланку відповідей, а заповнення тестового зошита) не є фактичною оцінкою рівня знань позивача у сфері права.
Вищевикладене в сукупності на думку позивача є підставою для скасування рішення відповідача від 20.07.2018 року № 1283/ко-18.
2.2. Відзив відповідача.
18 жовтня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на адресу суду, надісланий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/за-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1
26 березня 2018 року на засіданні Комісії відповідачем прийнято рішення № 61/за-18 про затвердження результатів іспиту, складеного 01 березня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 за виконання анонімного письмового тестування отримав 0 балів, за виконання практичного завдання - 63 бали.
На підставі викладеного, Комісія встановила, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. за складення анонімного письмового тестування отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала, визначеного п. 9 розділу V Положення і рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18, отже не склав іспиту і не може бути допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, що відповідно до п. 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону та п. 37 розділу ІІІ Положення є підставою для внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного Комісією 20 липня 2018 року прийнято рішення № 1283/ко-18 яким Комісія визначила, що:
- суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. не склав іспиту;
- відмовила судді ОСОБА_1. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" та визнала суддю апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;
- вирішила внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 .
До того ж в відзиві Комісія звернула увагу, що рішенням Комісії від 20 липня 2018 року № 1283/ко-18 не вирішується питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Луганської області. Позивач не наводить доводів та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених частиною 3 статті 88 Закону України № 1402 підстав для оскарження та скасування рішення Комісії.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову (том 1 арк. справи 136-146).
2.3. Відзив третьої особи.
11 жовтня 2018 року на адресу суду від Вищої ради правосуддя надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що рішенням ВККС України від 20 липня 2018 року № 1283/ко-18 суддю апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді.
21 вересня 2018 року на адресу ВРП надійшло подання з рекомендацією ВККС України про звільнення (в тому числі) судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 . Водночас частиною 8 ст. 101 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що рішення ВККС України щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом з рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією. З огляду на викладене, рішення ВККС України може бути оскаржене позивачем тільки з рішенням ВРП про звільнення судді з посади. Наразі рекомендація перебуває на розгляді члена Вищої ради правосуддя, та будь-яких рішень за результатами розгляду рекомендації ВРП не приймала (том 1 арк. справи 125-127).
2.4. В надісланій позивачем на адресу суду 31.10.2018 року відповіді на відзив ВККС України позивач зазначив, що має право оскаржити рішення ВККС України, окремо від рішення ВРП з огляду на порушення оскаржуваним рішенням його прав (том 1 арк. справи 177-196).
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Верховного суду від 24.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представників позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України положень ч. 5 ст. 83, пп. "а" п. 11 ч. 4 ст. 85, ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року закрито провадження у справі № 9901/769/18 (П/9901/769/18) в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18 в частині внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Луганської області.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 з 1997 року по 2006 рік обіймав посаду судді Перевальського районного суду Луганської області (з 2002 року обраний на посаду судді безстроково).
З 2006 року обіймає посаду судді апеляційного суду Луганської області.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 150-151).
Згідно з приписами п. 5 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення від 03.11.2016 року № 143/зп-16 максимально можливий бал за показником рівень знань у сфері права становить - 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правознавстві - 120 балів.
Відповідно до п. 9 розділу V Положення № 143/зп-16 мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18 визначений мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту, у разі набрання суддею:
- 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування;
- 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного практичного завдання (том 1 арк. справи 153-154).
26 березня 2018 року Комісією прийнято рішення № 61/за-18 про затвердження результатів іспиту, складеного 01 березня 2018 року, зокрема, ОСОБА_1, який за виконання анонімного письмового тестування отримав 0 балів, за виконання практичного завдання - 63 бали (том 1 арк. справи 156-158, 159, 160, 161).
Розглянувши питання про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, діючи в межах наданих законодавством повноважень 20 липня 2018 року ВККС України прийнято рішення № 1283/ко-18, в мотивувальній частині якого ВККС України встановила, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. за складення анонімного письмового тестування ( з врахуванням виправленої рішенням ВККС України від 11 жовтня 2018 року № 1816/ко-18 описки) отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв`язку з чим слід рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення його з посади.
На підставі викладеного Комісія визначила, що:
- суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 06.02.2018 року № 13/зп-18;
- відмовила судді апеляційного суду Луганської області Юрченку А.В. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;
- визнала суддю апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;
- внесла подання до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 147, 162-164), .
Незгода з вказаним рішенням стала підставою для звернення позивача з даним позовом.
V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Пунктом 20 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною п`ятою статті 83 Закону № 1402-VIII встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобам їх встановлення затверджуються Комісією.
Рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - положення).
Відповідно до розділу І Положення встановлено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.
Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно.
Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії.
Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складення іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.
За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Главою ІІ вказаного Положення передбачені показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
1. Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
1.1.Рівень знань у сфері права.
1.2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні.
1.3. Ефективність здійснення правосуддя.
1.4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Рівень знань у сфері права оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: 2.1. Знання матеріального і процесуального права України та міжнародно- правових актів. 2.2. Знання правових позицій Верховного Суду (Верховного Суду України). 2.3. Знання практики Європейського суду з прав людини. 2.4. Знання інших джерел права, правозастосовчої практики. Цей показник оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: 3.1. Вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків. 3.2. Вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи. 3.3. Вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема, надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 3.4. Вміння аналізувати і застосовувати практику ЄСПЛ, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні. 3 3.5. Вміння аналізувати і робити висновки щодо відповідності (невідповідності) законодавству рішень судів попередніх інстанцій та наводити мотиви цих висновків за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 3.6. Вміння чітко та повно викладати резолютивну частину судового рішення відповідно до визначених процесуальним законом вимог з урахуванням обраного вирішення справи по суті відповідно до матеріалів модельної справи. 3.7. Вміння формулювати узагальнену правову позицію для відповідної категорії справ на підставі рішення у модельній справі (якщо модельна справа містить необхідні для цього матеріали). 3.8. Вміння викладати текст процесуального документа в офіційно-діловому стилі літературної мови чітко, зрозуміло, грамотно. 3.9. Дотримання стилістики та структури судового рішення. 3.10. Дотримання правил орфографії та пунктуації. 3.11. Інші уміння та навички. Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
Показники "ефективність здійснення правосуддя" та діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з приписами підпунктів 5.1.1.1 та 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу II Положення максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів.
Відповідно до п. 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18 визначений мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту, у разі набрання суддею:
- 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування;
- 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного практичного завдання.
Пунктом 9 глави 6 розділу II Положення передбачено, що суддя, який за результатами етапу "Іспит" набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу "Дослідження досьє та співбесіда", припиняє учать у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.