Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 128/1121/17
провадження № 61-32681св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року у складі судді Бондаренко О. І. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Міхасішина І. В., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Позовна заява мотивована тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який у даний час навчається на денній формі навчання у Вінницькому технічному коледжі. ОСОБА_2 допомогу дитині не надає, а вона, враховуючи її матеріальне становище, не може самостійно забезпечити сина усім необхідним.
Вказувала, що вони із сином проживають вдвох і вона, окрім інших витрат, самостійно оплачує комунальні послуги. Крім того, через часті хвороби дитини значна частина її заробітку витрачається на ліки та його медичне діагностування, син потребує спеціального догляду та харчування.
Посилалася також на те, що відповідач офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, а також пенсію, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на його утриманні немає.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь на утримання повнолітнього сина, який навчається, аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, до закінчення дитиною навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох річного віку, починаючи з 28 квітня 2017 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що було встановлено сукупність всіх обов`язкових юридичних фактів, необхідних для вирішення цього спору, зокрема: досягнення сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ним навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу відповідачем. Тому суд вважав вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відхилено.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 листопада 2017 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.
Суд вказав, що відповідач не довів обставин, на які посилається, щодо неможливості надання допомоги сину та наявність у нього захворювань, які потребують постійного стаціонарного лікування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення змінити у частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку відповідача.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили усіх обставин справи та не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Також посилається на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 24 лютого 2016 року у справі № 6-129цс15. Вважає, що суди вказаний висновок не врахували та не навели мотивів відступлення від нього.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу позивач до суду не подала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина