ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2019 року
Київ
справа №804/13988/14
адміністративне провадження №К/9901/5556/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Лукманова О.М., судді - Божко Л.А., Прокопчук Т.С.)
у справі №804/13988/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Кванта"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Кванта" (далі - Товариство) звернулось в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі) про зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відповідач всупереч вимог податкового законодавства протиправно здійснив коригування показників в інформаційних базах даних, у тому числі, електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей на підставі акту від 11.08.2014 №887/22-01/20229992 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ КВФ "Кванта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Броксвіт" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року (головуючий суддя - Лозицька І.О.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відображення співробітниками контролюючих органів в інформаційних базах даних результатів податкового контролю щодо платників податків не є зміною показників податкової звітності з податку на додану вартість платника податків, а є лише відображенням відомостей (податкової інформації) щодо фактів, які об`єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати, при цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків. Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відображення в інформаційних електронних базах даних контролюючих органів відомостей (податкової інформації) щодо проведення перевірок та звірок, є лише збиранням податкової інформації, які не впливають на права та обов`язки позивача, оскільки не змінюють майнового стану платника податків без прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з зазначеною постановою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Кванта" задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі № 804/13988/14 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено:
- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в обліковій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Кванта" особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту, які ТОВ ВКФ "Кванта" задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ "БРОКСВІТ" у розмірі 106 729,47 гривень та задекларовані суми податкового зобов`язання у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ ВКФ "Кванта" підприємству-покупцю ТОВ "ІНТЕРМІК-ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" у розмірі 119 884,00 гривні.
- судові витрати у розмірі 109,62 грн стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Кванта".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги cуд апеляційної інстанції зазначив, що внесення змін до автоматизованих систем баз даних ("Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") на підставі акту перевірки, який не є рішенням контролюючого органу, без зміни цих показників самим позивачем, шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкових зобов`язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Змінюючи податкові зобов`язання позивача, податковим органом порушено норми ПК України, зважаючи на зобов`язання податкового органу узгодити зміни податкових зобов`язань з платником податків шляхом їх узгодження.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015, залишивши в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2014. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що внесення до електронних баз даних інформації, отриманої внаслідок прядення перевірки платника податків (без прийняття за наслідками перевірки податкових повідомлень-рішень), є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу з виконання обов`язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Також контролюючий орган посилаючись на практику Верховного суду України зазначив, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є ті дії, які породжують певні правові наслідки. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами перевірок податкових повідомлень - рішень, які можуть бути оскаржені в адміністративному чи судовому порядку.
28 травня від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство просить касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року - без змін.
17 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "КВАНТА" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "БРОКСВІТ" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.
За результатами перевірки складено акт №887/22-01/20229992 від 11.08.2014 (далі - акт перевірки).
Як вбачається з акту перевірки, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у грудні 2012 року із платником податків - покупцем ТМЦ, придбаних у ТОВ "Броксвіт", ТОВ "Інтермік-зарчові технології".
Позивач зазначив, що на підставі зазначеного акту, відповідач не приймав податкових повідомлень-рішень, однак здійснив коригування в електронних базах даних сум податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015р.), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.