ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа №813/4011/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4120/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг Львів" (далі - Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000142220, № 0000152220, № 0000162220 від 13.05.2013.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки викладені в акті перевірки, щодо відсутності та непідтвердженості проведення господарської операції з його контрагентом не знаходять свого підтвердження в дійсності, у зв`язку із чим відсутні підстави для сплати донарахованої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість та податку на прибуток.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014 у задоволені позову було відмовлено, з підстав обґрунтованості висновків відповідача в частині заниження позивачем податкових зобов`язань по неіснуючій господарській операції.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати позов задовольнити. В більшості повторює свої доводи позову, які не підлягають повторному зазначенню.
Письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду даної справи.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.
За результатами перевірки встановлено порушення Товариством п.44.1 ст. 44, п.135.4 ст. 135, ст. 137, п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 96 584,00 грн.; п. 193.1 ст. 193, п.198.6 ст. 198, п.201.1, 201.4 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 404 623,00 грн. та встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року в сумі 28 562,00 грн., що викладено в Акті перевірки від 19.04.2013 року № 676/22-20/33286209.
На підставі встановлених порушень та за наслідком розгляду заперечень Товариства, 13.05.2013 ДПІ винесено податкові повідомлення - рішення № 0000142220, № 0000152220, № 0000162220, якими збільшено суму податкових зобов`язань: з податку на прибуток на суму 144 876, 00 грн. (в т.ч. основний платіж 96 584,00 грн., штрафні санкції 48 292,00 грн.); з податку на додану вартість на суму 606 935,00 грн. (в т.ч. основний платіж 404 623,00 грн., штрафні санкції 202 312,00 грн.) та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 28 562,00 грн. по показниках декларації за січень 2012 року.
Такий висновок ДПІ був зумовлений виявленим фактом, згідно якого позивачем було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ та до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спричинили настання реальних правових наслідків.
Не погоджуючись із даними рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду, який визнав їх законними, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.
Так, проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.