1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



21 червня 2019 року

Київ

справа №804/4147/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4464/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 (головуючий суддя - Серьогіна О.В.)

та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 (колегія суддів: головуючий суддя - Іванов С.М., судді - Чабаненко С.В., Шлай А.В.)

у справі №804/4147/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів"

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,



ВСТАНОВИВ:



У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (далі - Товариство) звернулось в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень.



В обґрунтування позовних вимог Товариство послалось на порушення контролюючим органом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та проведення її без законних на те підстав, оскільки перевірка була розпочата посадовими особами контролюючого органу до отримання позивачем наказу та повідомлення на перевірку платника податку.



Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, позов задоволено:



- скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000311520 від 12.03.2013;

- скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000301520 від 12.03.2013;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (ідентифікаційний код 36728065) судовий збір у розмірі 2 294,00 грн.



Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перевірка позивача проведена контролюючим органом без наявності законних на те підстав та з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, а також зазначили, що доводи відповідача, викладені в акті перевірки є недостатніми для висновку про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання послуг, оскільки акт перевірки Товариства ґрунтується виключно на інформації, викладеній в акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7212/224/33972398 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВК Віконні системи"".



Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на висновки, викладені в акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7212/224/33972398 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВК Віконні системи".



03 листопада 2014 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.



Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2014 року відкрито касаційне провадження.



16 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).



Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.



Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи"" за період з 01.04.2012 по 30.06.2012 та період з 01.09.2012 по 30.09.2012.



За результатами перевірки складено акт від 18 лютого 2013 року №758/22-1/36728065.



Контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:



- ст. 134 пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого Товариством завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 2 339 745 грн., що призвело до заниження податку на прибуток по декларації за 9 місяців 2012 року на суму 629 316 грн;



- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого Товариством завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість га травень 2015 року - 56 505 грн., за червень 2012 року - 459 510 грн 33 коп.. за вересень 2012 року - 41 666 грн 67 коп., за жовтень - 41 667 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 599 349 грн, в т.ч. по декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року - 56 505 грн, за червень 2012 року - 549 510 грн 33 коп., за вересень 2012 року - 41 666 грн 67 коп., за жовтень - 41 667 грн.



На підставі акту та за результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013:



- 0000311520, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 943 974 грн, з яких 629 316 - за основним платежем та 314 658 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000301520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 899 023 грн 50 коп., з яких 599 349 - за основним платежем та 299 674 грн 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).



Контролюючий орган зазначив, що за результатами перевірки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання послуг від ТОВ "ВК "Віконні системи".



Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).



Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.



Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.



Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.



Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.


................
Перейти до повного тексту