ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9288/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя Країна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дикунська С.Я., судді: Мальченко А.О., Жук Г.А.)
від 12.03.2019
у справі № 910/9288/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя Країна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигматек"
про стягнення 578 853, 77 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна" (далі - ТОВ "Девелоперська компанія "Моя країна") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигматек" (далі - ТОВ "Сигматек"про стягнення 578 853, 77 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Девелоперська компанія "Моя країна" зазначає, що 09.10.2017 між ним та ТОВ "Сигматек" був укладений договір купівлі-продажу №09/10/17-1, за умовами якого відповідач зобов`язався передати у власність позивачу товар в асортименті, кількості, комплектності, а позивач зобов`язався прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором. За доводами позивача, останній здійснив попередню оплату товару у повному розмірі, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не передав у власність позивачу екскаватор-навантажувач, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 578 853, 77 грн, з яких: 285 000, 00 грн - основний борг, 259 022, 51 грн - пені, 27 124, 55 грн- інфляційні нарахування, 7 706,71 грн. - 3% річних.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Сигматек" на користь ТОВ "Девелоперська компанія "Моя країна" основну суму боргу у розмірі 285 000, 00 грн, пеню у розмірі 187 224, 45 грн, 3 % річних у розмірі 5 223, 70 грн, інфляційні втрати у розмірі 16 855, 08 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 скасовано частково, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою позов ТОВ "Девелоперська компанія "Моя країна" до ТОВ "Сигматек" про стягнення 578 853, 77 грн задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Сигматек" на користь ТОВ "Девелоперська компанія "Моя країна" 285 000, 00 грн попередньої оплати. В іншій частині позову відмовлено.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- між ТОВ "Девелоперська компанія "Моя країна" (покупець) та ТОВ "Сигматек" (продавець) 09.10.2017 укладено договір купівлі-продажу №09/10/17-1, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності та по ціні, що вказані нижче, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених договором, зокрема, екскаватор-навантажувач марки: JCB модель:3CX (2010р.в.), який був в експлуатації, об`єм ковша навантажувача: 1,1 м.куб. (челюсний), об`єм ковша екскаватора: 0,24 м. куб. (звичайний), управління на джойстиках, комплектація: з телескопічною рукояттю, зі зміщеною віссю копання, країна походження: Англія;
-ціна договору (загальна вартість товару згідно з п. 1.1 договору) становить 1 208 220, 00 грн з ПДВ, еквівалентна 39 000, 00 Євро на день укладення договору відповідно до курсу міжбанківського валютного ринку (1 Євро - 30,98 грн.). Загальна сума договору (п. 4.1) є динамічною і може, в разі відхилення (збільшення/зменшення) поточного курсу міжбанківського валютного ринку від зафіксованого у договорі, з ініціативи продавця або покупця коригуватися пропорційно зміні курсу гривні до Євро по курсу міжбанківського валютного ринку на момент здійснення платежів. Відповідні зміни не потребують підписання сторонами додаткових документів до договору (п. 4.1);
-відповідно до п. 4.2 договору покупець здійснює оплату вартості товару (п. 1.1 та п. 4.1 договору) в порядку та строки, що визначені нижче:
4.2.1 Попередня оплата в розмірі 44% від ціни договору, що складає на день його укладення 530 000 грн, в т.ч. ПДВ- 20%, що еквівалентно 17 108 Євро сплачується покупцем протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору.
4.2.2 Остаточна оплата в розмірі 56% від ціни договору, що складає на день його укладення 678 214 грн, в т.ч. ПДВ - 20%, еквівалентно 21 892 Євро сплачує покупець протягом трьох банківських днів з моменту надходження товару на митну територію України;
-за змістом п. 2.3 договору строк поставки товару - протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту зарахування продавцю попередньої оплати в розмірі визначеному п. 4.2.1 договору;
-положеннями п. 5.3 договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання продавцем своїх договірних обов`язків по передачі товару він зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару за кожен день прострочення;
-строк дії цього договору - з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками - до 31.12.2017, а в частині виконання зобов`язань за договором до повного виконання сторонами, крім випадків його дострокового розірвання (п. 7.10 договору);
-на виконання п. 4.2.1 договору та з метою отримання у власність екскаватора-навантажувача, позивач здійснив попередню оплату згідно з рахунком-фактурою №СФ-0000023 від 10.10.2017 у розмірі 44% від ціни договору, що складало на день укладення договору 530 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 20% в розмірі 17 108, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №298 від 10.10.2017;
-у визначений договором строк, постачальник товару не поставив, що стало підставою для направлення ТОВ "Сигматек" претензії №1 від 11.12.2017 про повернення попередньої оплати за договором. Копія квитанцій про поштове відправлення претензії та опис вкладення у рекомендований лист від 22.12.2017 додано позивачем до матеріалів позовної заяви;
-у відповідь відповідач надіслав позивачу Гарантійний лист за вих. № 29/12-31, відповідно до якого ТОВ "Сигматек" гарантувало повернення сплачених позивачем на підставі рахунку-фактури № СФ-0000023 від 10.10.2017 коштів за договором. Даним листом відповідач підтвердив свою заборгованість за договором в сумі 530 000,00 грн та гарантував її повернення у строк до 19.01.2018 включно;
-згідно з випискою по рахунку позивача від 04.06.2018 відповідач здійснив повернення коштів за екскаватор-навантажувач у таких сумах:
22.01.2018 - 45 000, 00 грн;
01.02.2018 - 60 000, 00 грн;
13.02.2018 - 40 000, 00 грн;
01.03.2018 - 100 000, 00 грн.
Загалом відповідач повернув кошти за екскаватор-навантажувач в розмірі 245 000, 00 грн.
2.4. Задовольняючи позовну вимогу про стягнення суми основного боргу суди попередніх інстанцій виходили з того, що вона є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
2.5. Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, місцевий господарський суд виходив з їх обґрунтованості, проте визначив інший період прострочення та застосував положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України до вимог про стягнення пені. При цьому підставою для нарахування пені судом першої інстанції визначено пункт 5.3 договору. В частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції місцевий господарський суд обґрунтовував своє рішення тим, що за змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів. Cтаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Таким чином у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
2.6. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, виходив з того, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, адже відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. Окрім того, Верховний Суд в постанові від 17.10.2018 у справі №923/1151/17 зазначив, що положеннями частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов`язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Разом з тим договором розмір таких процентів встановлено не було.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019, ТОВ "Девелоперська компанія "Моя країна" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 625, 524, 533 Цивільного кодексу України, оскільки не враховано, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України, тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів. При цьому судом апеляційної інстанції не враховано, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 № 6-113цс14, Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.