1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



20 червня 2019 року

м. Київ



Справа № 910/6433/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,




розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018

та рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018

у справі №910/6433/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл"

до Міністерства оборони України

про стягнення 217 155, 66 грн.




ВСТАНОВИВ :



У травні 2018 ТОВ "Регіон-Оіл" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України 217 155, 66 грн.




Позов мотивовано тим, що не заважаючи на незначне прострочення поставки товару, позивачем в повному обсязі виконано свої зобов`язання за договором № 286/1/17/26 від 26.06.2017, але відповідач безпідставно не повертає на рахунок позивача спірну суму, яка була сплачена останнім в якості забезпечення зобов`язань за договором № 286/1/17/26 від 26.06.2017, а тому позивач просить позовні вимоги задовольнити.



Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.09.2018 у справі № 910/6433/18 (суддя Мариниченко Я.В.) в позові відмовлено.



Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 910/6433/18 (судді : Зубець Л.П., Мартюк А.І., Пашкіна С.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 залишено без змін.



У касаційній скарзі ТОВ "Регіон-Оіл" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/6433/18 скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову.



Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями щодо відмови у стягненні спірної суми, сплаченої відповідачу в якості забезпечення виконання зобов`язання позивачем, скаржник посилається на неврахування судами обох інстанцій положень ч. 1 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", за якою визначено, зокрема, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.



Таким чином, у своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що неналежне дослідження всіх обставин справи, неврахування умов договору, а саме п. 11.1.1 та п.11.1.3, та норм права, зазначених у скарзі, на думку ТОВ "Регіон-Оіл", призвело до неправильно вирішення судами даного спору.



Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.04.2019 касаційну скаргу у справі № 910/6433/18 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2019 призначено розгляд справи за касаційною скаргою ТОВ "Регіон-Оіл" у порядку письмового провадження.



Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.



Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходили з наступного.



Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.06.2017 між сторонами укладеного договір № 286/1/17/26, за умовами якого, ТОВ "Регіон-Оіл" (постачальник) зобов`язується поставити Міністерству оборони України (замовник) у 2017 році мастильні засоби (моторні оливи) (лот 1 - олива моторна М-10Г2к або еквівалент, а саме олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (Перший ґатунок)) для потреб Міністерства оборони України згідно Специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та оплатити вартість цього товару.

За специфікацією до договору, сторони погодили поставку оливи моторної для автотракторних дизелів М-10Г2к (Перший ґатунок), ДСТУ 8581-78, у кількості 190 тонн, загальною вартістю разом з ПДВ 4 350 992,40 грн., в строк до 30.09.2017 включно.

Відповідно до п.6.2.5 договору, у разі порушення постачальником порядку постачання продукції, її номенклатури, кількості, якості, строків, які визначені у специфікації та/або рознарядці, при достроковій відмові постачальника від подальшого виконання умов даного договору замовник, в односторонньому порядку, має право: на відшкодування збитків, понесених Міністерством оборони України в результаті таких дій постачальника; відмовитися від прийняття подальшого зобов`язання постачальником за цим договором; відмовитися від встановлення на майбутнє господарських відносин з постачальником; розірвати договір.

За п. 6.3.1 цього договору передбачено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Згідно п.11.1 договору, постачальник забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 5% від суми договору (платіжне доручення №1468 від 20.06.2017 на суму 217 550 грн.).

Відповідно до п. 11.1.1 та п.11.1.2 договору, замовник зобов`язується повернути постачальнику забезпечення виконання договору не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження належного виконання договірних зобов`язань за якістю та кількістю. Підставою для повернення забезпечення виконання цього договору є виконання всіх умов договору у визначені строки (терміни).

За п. 11.1.3 договору передбачено, що якщо будуть мати місце порушення щодо виконання умов цього договору, та/або буде здійснено постачання продукції неналежної якості, забезпечення виконання договору не повертається.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1 договору).

Додатком № 12.2 до договору "Рознарядка" сторони погодили умови поставки продукції, відповідно до якої, позивач зобов`язався поставити відповідачу обумовлений договором товар до Військової частини А1361 у кількості 110 тонн та до Військової частини В2110 у кількості 80 тонн, у строк до 30.09.2017.

Листами № 166/03 від 04.07.2017, № 166/03/1 від 31.08.2017 та № 285/03 від 15.09.2017 ТОВ "Регіон-Оіл" неодноразово зверталось до Міністерства оборони України з пропозицією погодити підвищення ціни договору та підписати додаткові угоди до нього, також позивач просив відповідача продовжити термін поставки продукції до 31.12.2017, проте відповідачем зазначені листи залишено без відповіді.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх обов`язків, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Регіон-Оіл", в порушення умов договору № 286/1/17/26 від 26.06.2017, з простроченням встановленого строку, а саме до 30.09.2017, поставило Міністерству оборони України обумовлену продукцію, оскільки позивачем до Військової частини А1361 товар у кількості 1,435 тонн поставлено лише 12.10.2017, що підтверджується актом приймання № 273 від 16.10.2017 та позивачем не заперечується.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про те, що позивачем неналежним чином виконані були свої зобов`язання за договором, а саме поставлено відповідачу обумовлений товар з простроченням встановленого строку, внаслідок чого у відповідача відсутній обов`язок повернути суму забезпечення виконання договору в розмірі 217 155,66 грн., а тому суди попередніх інстанцій відмовили у позові за необґрунтованості заявлених позовних вимог.



Але з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна, з огляду на таке.



Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією.


................
Перейти до повного тексту