ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2283/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Арзуманян В.А.)
від 16.01.2019
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Лавриненко Л.В., судді: Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.)
від 12.03.2019
у справі № 916/2283/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго"
про стягнення 667 716, 03 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК" "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (далі - КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго") про стягнення 667 716, 03 грн, з яких: пеня у розмірі 408 374, 94 грн, 3% річних у розмірі 60 063, 08 грн та інфляційні у розмірі 199 278, 02 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" договірних зобов`язань щодо своєчасно сплати вартості отримано природного газу.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2019 позов ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" до КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" задоволено повністю. Суд стягнув з КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" пеню в розмірі 40 837, 94 грн, 3% річних у розмірі 60 063, 08 грн, інфляційні витрати в розмірі 199 278, 02 грн.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019
рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2019 змінено, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою позов ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" пеню в розмірі 40 837, 94 грн, 3% річних в розмірі 60 063, 08 грн, інфляційні витрати в розмірі 199 278, 02 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- між ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (споживач) 27.10.2016 укладено договір постачання природного газу №3510/1617-БО-23, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природній газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. За цим договором постачається природний імпортований газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00), ввезений ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" на митну територію України;
-відповідно до п. п. 2.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 23.12.2016,
постачальник передає споживачеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 1958,870 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб.м): жовтень - 156,196 тис. куб.м, листопад - 220,674 тис. куб.м, грудень - 430 тис. куб.м, січень - 452 тис. куб.м., лютий - 399 тис. куб.м., березень - 301 тис. куб.м.;
-відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу;
-пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з п. 6.1. договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;
-відповідно до п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років;
-згідно з п.12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 по 31.03.2017 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання;
- на виконання умов договору ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" передало у власність КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" природний газ на загальну суму 11 807 734, 53 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 договору.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки відповідачем несвоєчасно були виконані зобов`язання за договором №3510/1617-БО-23 від 27.10.2016 щодо здійснення оплати за поставлений природний газ, то позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на підставі п. 8.2 договору, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період прострочення, у розмірі 408 374, 94 грн. Разом з тим суд першої інстанції, з врахуванням клопотання КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" про зменшення розміру інфляційних витрат, 3% річних та пені, дійшов висновку про можливість його часткового задоволення та наявності правових підстав для стягнення пені в розмірі 10% від заявленої суми, тобто 40 837, 94 грн.
Також з огляду на порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд першої інстанції вважав, що позивачем правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в розмірі 60 063,08 грн, судом встановлено, що вказані розрахунки 3% річних були здійснені позивачем вірно, також вказані розрахунки відповідачем не оспорювались. Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в сумі 60 063, 08 грн.
Окрім того, судом першої інстанцій було визнано правомірним нарахування позивачем втрат від інфляції на суму заборгованості, при цьому судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок, встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних втрат був здійснений позивачем вірно, а відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині про стягнення інфляційних втрат в розмірі 199 278, 02 грн.
2.5. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, в свою чергу виходив з того, що задовольнивши позовні вимоги ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" частково, в пункті 1 резолютивної частини рішення від 16.01.2019 місцевий господарський суд помилково зазначив про задоволення позову у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2019 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 в частині відмови у стягненні неустойки в розмірі 367 477, 00 грн, ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в цій частині скасувати, ухвали нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-судами попередніх інстанцій порушено норми статті 233 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 551, 599, 625 Цивільного кодексу України, статті 7, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зменшуючи заявлений до стягнення розмір пені, не врахували інтереси позивача.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд