1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 569/14770/14-ц

провадження № 61-4938св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне підприємство фірма "Інтерекопласт",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку "Львів" та публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" на постанову Рівненського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства фірми "Інтерекопласт" (далі - ППФ "Інтерекопласт"), у якому просила стягнути з відповідача на її користь 24 346 685,01 доларів США боргу за договором позики.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2014 року стягнуто з ППФ "Інтерекопласт" на користь ОСОБА_1 24 346 685,01 доларів США боргу за договором позики від 03 лютого 2014 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - ПАТ АКБ "Львів") та публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" (далі - ПАТ "Банк національний кредит"), які не були учасниками справи, подали до апеляційного суду скарги.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПАТ АКБ "Львів" та ПАТ "Банк національний кредит" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ППФ "Інтерекопласт" про стягнення боргу за договором позики закрито.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що ПАТ АКБ "Львів" та ПАТ "Банк національний кредит" не були сторонами у справі та суд оскаржуваним рішенням не вирішував питання про їхні права та обов`язки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ПАТ АКБ "Львів" та ПАТ "Банк національний кредит" подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційні скарги мотивовані тим, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2014 року стосується їхніх прав та обов`язків, оскільки на підставі вказаного рішення ОСОБА_1 заявила у справі про банкрутство ППФ "Інтерекопласт", що розглядається господарським судом, вимоги про визнання її кредиторських вимог до боржника, при цьому її грошові вимоги є значно більшими, ніж надана нею сума позики, у зв`язку з чим порушуються права інших кредиторів, серед яких є ПАТ АКБ "Львів" та ПАТ "Банк національний кредит".

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційні скарги та без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 14 та 19 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ППФ "Інтерекопласт" про стягнення боргу за договором позики та витребувано з Рівненського міського суду Рівненської області зазначену справу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанціїнорм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ППФ "Інтерекопласт" про стягнення боргу за договором позики.


................
Перейти до повного тексту