Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 751/4707/17
провадження № 61-466св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Чернігівська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова, у складі судді Косач І. А., від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області, у складі колегії суддів: Страшного М. М., Бечка Є. М., Шарапової О. Л., від 22 листопада 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Чернігівської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, скасування державної реєстрації та зобов`язання витини певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 листопада 2012 року між ним та Чернігівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № 4062, за яким міська рада надала йому в довгострокове платне користування земельну ділянку площею 0,0120 га за кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1, для експлуатації нежитлової будівлі центру дозвілля та розваг. Термін дії договору оренди погоджено сторонами до 31 серпня 2019 року. 23 лютого 2017 року позивач на підставі договору дарування нежитлової будівлі передав у власність будівлю, яка знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 . Вказана обставина стала підставою для звернення до Чернігівської міської ради з проханням розірвати договір оренди земельної ділянки № 4062. Листом від 06 липня 2017 року за № 4333 управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надало позивачу відповідь про те, що до заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки позивач має додати клопотання про передачу в оренду земельної ділянки від ОСОБА_2 як нового власника, та що це питання вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради та не віднесено до повноважень управління.
Згідно умов договору оренди земельної ділянки № 4062 від 14 листопада 2012 року сторони передбачили підстави для зміни та припинення його дії.
Посилаючись на положення статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України та статті 7 Закону України "Про оренду землі", позивач зазначав, що з моменту укладення та державної реєстрації договору дарування нежитлової будівлі від 23 лютого 2017 року право користування земельною ділянкою за договором оренди вказаної земельної ділянки припинилося в силу пунктів 28, 29 цього договору, а отже зазначений договір є таким, що припинений з 23 лютого 2017 року в силу закону.
Із урахуванням зазначеного позивач просив позов задовольнити, визнати припиненим договір оренди земельної ділянки № 4062 від 14 листопада 2012 року з 23 лютого 2017 року. Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та зобов`язати Чернігівську міську раду у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили прийняти від нього вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано припиненим з 23 лютого 2017 року договір оренди земельної ділянки № 4062 від 14 листопада 2012 року, укладений між ним та Чернігівською міською радою. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відбувся перехід права власності на об`єкт нерухомого майна до нового власника, до якого також перейшло право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, тому право користування земельною ділянкою у позивача припинилось.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської областівід 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу Чернігівської міської ради відхилено, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я шляхом укладення договору оренди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі Чернігівська міська рада просить рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської областівід 28 лютого 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що до Чернігівської міської ради та управління земельних ресурсів з письмовою заявою про розірвання договору оренди позивач звернувся лише 26 червня 2017 року, тоді як відчуження об`єкту нерухомості за договором дарування відбулося 23 лютого 2017 року. Судами також не враховано пункт 31 договору оренди, яким сторони погодили умову письмового попередження за два місяці зацікавленої сторони про намір розірвати укладений договір оренди. Судами неправильно застосовано норми матеріального права, не враховано, що позивач не позбавлений права у позасудовому порядку, із урахуванням умов договору оренди, припинити дію договору оренди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим призначено до судового розгляду.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що сторони договору оренди дійшли згоди, що він втрачає чинність не лише у разі його розірвання, а й у разі його припинення. Підстави припинення договору оренди сторони погоди у пункті 29 договору оренди. Суди правильно застосували до спірних правовідносин положення статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України, статті 7 Закону України "Про оренду землі".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 листопада 2012 року між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 4062. Згідно умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку у АДРЕСА_1 для експлуатації нежитлової будівлі центру дозвілля і розваг, строк дії договору - до 31 серпня 2019 року.
Згідно акту прийому-передачі від 29 грудня 2012 року відбулось фактичне передання позивачу зазначеної земельної ділянки (а. с. 11).
23 лютого 2017 року ОСОБА_1 було укладено договір дарування, відповідно до якого він передав у власність ОСОБА_2 нежитлову будівлю центру дозвілля та розваг у АДРЕСА_1 .
21 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської міської ради з заявою про розірвання договору оренди № 4062 від 14 листопада 2012 року у зв`язку із зміною власника об`єкту нерухомого майна.
Згідно листа Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 06 липня 2017 року позивачу роз`яснено, що питання про розірвання договору оренди земельної ділянки вирішується на пленарних засіданнях міської ради, для чого необхідно звернутися із відповідною заявою та іншими документами, необхідними для розгляду цього питання.
Пунктом 28 договору оренди земельної ділянки № 4062 від 14 листопада 2012 року визначено, що договір втрачає силу у разі його припинення або розірвання.
У пункті 29 договору оренди сторони погодили, що підставою припинення договору є: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від орендаря або орендодавця (у разі зміни умов господарювання, внаслідок змін у чинному законодавстві України); в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.