Постанова
іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 171/154/18
провадження № 51-9848км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Руденко Ю.В. в інтересах засудженої ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040410001524, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Почино-Софіївка Магдалинівського району Дніпропетровської області, жительки АДРЕСА_1 такої, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 у порядку виконання вироку.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона близько 01:30 год. 4 грудня 2017 року, перебуваючи за місцем свого мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , розпивала спиртні напої разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, під час чого між ними виникла сварка на побутовому ґрунті. ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 за ліву руку та намагався ударити, у цей момент в останньої виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, реалізуючи який ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, завдала один удар в лівий бік грудної клітки потерпілого, внаслідок чого йому було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.
Апеляційний суд ухвалою від 18 жовтня 2018 року вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу захисника Руденко Ю.В. в інтересах засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і, як наслідок, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість, порушує питання про зміну ухвали апеляційного суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання і просить на підставі ст. 75 КК звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням. Вважає, що як при ухваленні вироку місцевим судом, так і при постановленні ухвали апеляційним судом в повній мірі не було враховано обставин, які дають підстави звільнити ОСОБА_1 від реального відбування покарання з випробуванням, а саме того, що злочин вона вчинила вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується за місцем свого проживання, щиро розкаялася у вчиненому нею злочині, вжила всіх дій для ліквідації наслідків злочину (викликала швидку та перебувала біля потерпілого до приїзду лікарів), відшкодувала потерпілому збитки, має на утриманні малолітню дочку, що не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги сторони захисту, просив оскаржене судове рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки судів обох інстанцій щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, за обставин, установлених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, у тому числі на показаннях засудженої, яка визнала вину в учиненні інкримінованого їй діяння, і у касаційній скарзі не заперечуються.
За п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Положенням ст. 413 КПК передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;