Постанова
іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 730/245/17
провадження № 51-6826км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Кравченко Є. С.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Росомахи М. О. на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270090000005, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Количівка Чернігівського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені
судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 8 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 395 КК до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2017 року, та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення із 17 січня по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1, будучи особою, за якою ухвалою суду встановлено адміністративний нагляд, діючи з метою ухилення від такого нагляду, після звільнення з місць позбавлення волі (6 жовтня 2016 року) не прибув без поважних причин у визначений строк до обраного ним місця проживання та не зареєструвався у Борзнянському відділі поліції, чим порушив вимоги п. "а" ст. 9 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі".
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити ухвалу апеляційного суду та зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання весь строк його попереднього ув`язнення - із 17 січня 2017 року (день його затримання) по13 березня 2018 року (день набрання вироком законної сили) - з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, тобто в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII).
Позиції учасників судового провадження
Засуджений у судовому засіданні просив проводити подальший розгляд кримінального провадження без його участі та поклався на розсуд суду відносно прийняття рішення по касаційній скарзі його захисника. Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновків судів про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та кваліфікації діяння за ст. 395 КК захисник у касаційній скарзі не оспорює.
При розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.