Постанова
Іменем України
18 червня 2019 року
м. Київ
справа № 727/1157/18
провадження № 51-10222км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Парусова А.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Колесника В.О. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 червня 2018 року й ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017261010000078, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз 01 червня 2012 року вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого по відбуттю покарання 09 вересня 2016 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28 червня 2017 року приблизно о 04:00, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, під час розпивання спиртних напоїв спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_4 чисельні удари кулаками рук та ногами в область голови та по різних частинах тіла. 28 червня 2017 року о 06:00 виїзною бригадою "ЧОЦЕМД та МК" ОСОБА_2 з місця проживання ОСОБА_1 без свідомості з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями, які є небезпечними для життя, але не перебувають в причинному зв`язку зі смертю потерпілого, госпіталізовано в ЛШМД м. Чернівці. З 04 липня 2018 року ОСОБА_2 перебував у стані мозкової коми з діагнозом: "закрита черепно-мозкова травма, набряк головного мозку, забій головного мозку середнього ступеню тяжкості, плоска субдуральна гематома, післятравматичний менінгоенцефаліт" та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у реанімаційному відділенні лікарні. Смерть ОСОБА_2, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 581 від 29 вересня 2017 року настала від токсико- бактеріального шоку, сепсису, ускладнення наявної при житті двобічної серозно- гнійної пневмонії з розвитком двобічної емпієми плеври, на фоні отриманої напередодні закритої внутрішньочерепної травми.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Колесник В.О. у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити. На обґрунтування своїх вимог посилається на відсутність достатніх доказів для доведеності винуватості ОСОБА_1 Вказує на розбіжності в показах свідків. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. На зазначені порушення ним було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам його скарги.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування судових рішень щодо нього. Заперечує свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину. Стверджує про однобічність і неповноту судового розгляду та зазначає про сумнівність показань свідків та потерпілого. Також посилається на те, що судом не було викликано свідків сторони захисту, йому не надано в повному об`ємі ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Крім того, під час досудового розслідування до нього застосовувалися методи психологічного тиску. Про вказані порушення ним було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам його скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надходило.
У судовому засіданні засуджений підтримав касаційні скарги, прокурор заперечував проти їх задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.