Постанова
Іменем України
18 червня 2019 року
м. Київ
справа № 598/1668/17
провадження № 51-1135 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Піх Ю. Г.,
захисника Семенюка Ю. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Семенюка Ю. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2018 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210090000156, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Красний кут Антрацитівського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.
Частково задоволено цивільний позов ОСОБА_4 та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 175 700 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 січня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, на початку грудня 2015 року проникнув на територію звіроферми ФОП ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де з приміщення будівлі, в якому зберігались шкури, таємно викрав 324 шкіри норки, вартістю 700 грн за одну та 20 шкір чорнобурої лисиці, вартістю 1500 грн за одну, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 256 800 грн, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить великий розмір.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Семенюк Ю.В. просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_1, перекваліфікувавши дії останнього з ч. 4 на ч. 3 ст. 185 КК України та призначивши покарання, не пов`язане з позбавленням волі, від відбування якого звільнити. Вважає, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційні скарги засудженого та захисника про необхідність звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, мав вийти за межі апеляційних вимог та встановити кількість викрадених шкір з огляду на наявну, на його думку, в справі розбіжність щодо цього. Вважає недоведеною винуватість ОСОБА_1 у викраденні шкір хутра в тій кількості, в якій зазначено у вироку та, при цьому, наводить доводи щодо неповноти судового розгляду і невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, не погоджується з вирішенням цивільного позову в справі та посилається на необґрунтованість рішення суду в цій частині. Також наводить доводи щодо поганого стану здоров`я засудженого та вважає, що наявні у нього захворювання є підставою для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання.
Під час касаційного розгляду захисник Семенюк Ю.В. підтримав подану ним касаційну скарги та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі захисника доводів, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Натомість, зазначені обставини є предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.