Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 562/713/18
провадження № 61-47145св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Курило В. П. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Глинська сільська рада Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року у складі судді Мички І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду
від 31 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В.,
Шимківа С. С., Хилевича С. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Глинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері - ОСОБА_3 .
Позовна заява мотивована тим, що про пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 дізнався з листа № 16/01-16
від 16 лютого 2018 року від приватного нотаріуса Здолбунівського районного нотаріального округу Чайковської А. О., яким його повідомлено про заведення спадкової справи та визнання його таким, що не прийняв спадщину, оскільки впродовж шести місяців з дня смерті матері він не подав заяву про прийняття спадщини. Вважав, що строк пропустив з поважних причин, оскільки працівники сільської ради повідомили йому, що до нотаріуса необхідно звертатися після спливу шестимісячного строку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 в межах шестимісячного строку фактично виявляв бажання прийняти спадщину, оскільки обговорював це зі своєю сестрою та братом, а до нотаріуса звернувся з незначним пропуском строку через недостатню правову обізнаність.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
13 листопада 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини не може вважатися поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного суду щодо застосування частини третьої статті 1272 ЦК України.
Доводи інших учасників справи:
21 грудня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Здолбунівського районного суду Рівненської області.
Зупинено дію рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року та постанови Рівненського апеляційного суду
від 31 жовтня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
У справі яка переглядається судами встановлено, що позивач та відповідач є рідними братами і після смерті їх матері ОСОБА_3, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина.
ОСОБА_2 у встановлений шестимісячний строк звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_1 пропустив цей строк.
Листом приватного нотаріуса Здолбунівського районного нотаріального округу Чайковською А. О. від 16 лютого 2018 року № 16/01-16 повідомлено ОСОБА_1 про те, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_3
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 в межах шестимісячного терміну фактично виявляв своє бажання прийняти спадщину після смерті матері, а до нотаріуса з даного приводу не звернувся своєчасно через недостатню правову обізнаність.
Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитися не можна.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.