Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 648/2821/18
провадження № 61-8684св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Садівська сільська рада Білозерського району Херсонської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 18 січня
2019 року у складі судді Рибас А. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Чорної Т. Г.,
Пузанової Л. В., Склярської І. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2018 року заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Садівська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та повернення земельної ділянки у володіння та користування держави.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 18 січня
2019 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката
Гончарова М. В. про залишення позову прокурора без розгляду задоволено.
Позов заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1, третя особа - Садівська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та повернення земельної ділянки у володіння та користування держави, залишено без розгляду, з підстав передбачених пунктами 2, 8 частини першої статті 257 ЦПК України.
Роз`яснено особі, яка звернулася з позовом та позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що уточнена позовна заява у визначений судом термін не надійшла, в зв`язку з чим не усунуті недоліки позовної заяви, що є підставою для залишення позову без розгляду. Суд дійшов висновку з тих підстав, що позов прокурора містить вимоги, які фактично заявлені прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування, проте Садівська сільська рада залучена прокурором не позивачем, а третьою особою без самостійних вимог, а також прокурором не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави та не зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, залишено без задоволення.
Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 18 січня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, який діж в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
26 квітня 2019 року заступник прокурора Херсонської області через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області
від 18 січня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду
від 19 березня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами проігноровано те, що даний позов подано саме в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Доводи інших учасників справи:
У червні 2019 року до Верховного Суду від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшли пояснення, в яких просить ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 18 січня
2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня
2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Білозерського районного суду Херсонської області.
21 травня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
03 червня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у поясненнях на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Предметом даного позову є стягнення на користь Садівської сільської ради шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення у володіння та користування держави.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено на 12 листопада 2018 року підготовче судове засідання, під час проведення якого було встановлено, що позовна заява містить вимоги фактично заявлені прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування, який залучений до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог та в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які обґрунтовують в чому полягає порушення інтересів держави та не зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За клопотанням прокурора у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву та надано можливість прокурору підготувати та надіслати учасникам судового провадження уточнену позовну заяву, в термін до наступного судового засідання, яке було призначене на 03 грудня 2018 року.
30 листопада 2018 року на адресу суду від заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області - Палагнюка О. В.надійшов лист про зміну процесуального статусу Садівської сільської ради з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на позивача "2".
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 200 ЦПК України зарезультатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду .
Відповідно до пунктів 2, 8 частини першої статті 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи та якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Згідно пункту 3 частини першої статі 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частина друга 2 статті 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).