Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа №2-3511/05
провадження № 61-34313св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Гришковецька селищна рада, Бердичівська державна нотаріальна контора Житомирської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року в складі колегії суддів Худякова А. М., Косигіної Л. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Гришковецької селищної ради, Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області про визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог указували, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько та чоловік ОСОБА_5 Після його смерті залишились незакінчені будівництвом житлові будинки на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 .
Для оформлення спадщини вони звернулись до нотаріальної контори, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документів на вказане майно, у зв`язку з чим позивачі просили суд визнати за ними право власності на незакінчене будівництво будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 січня 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на незавершене будівництво будинку АДРЕСА_1 в рівних долях.
Суд першої інстанції вважав наявними передбачені статтею 331 ЦК України підстави для задоволення позову.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
У січні 2017 року ОСОБА_3 подала до апеляційного суду Житомирської області апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Зазначала, що вона є співвласником будинку АДРЕСА_2, проте, суд не залучив її до участі у розгляді справи і визнав право власності на весь будинок за позивачами, а про існування цього рішення вона дізналась лише 06 січня 2017 року.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на незакінчене будівництво будинку АДРЕСА_2 в рівних долях скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні даних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачі не довели факт здійснення спадкодавцем будь-якого будівництва та його звернень до компетентних органів щодо реєстрації права власності та відмову у такій реєстрації, відповідності здійсненого будівництва державним санітарним і будівельним нормам, а також що спірні правовідносини не регулюються положеннями статті 331 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу і просить скасувати рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції про визнання за позивачами права власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_2 в рівних долях та залишити в цій частині рішення Бердичівського міськрайонного суду від 6 січня 2006 року без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
04 червня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, а саме: апеляційний суд не застосував норми ЦК УРСР, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; розглянув справу за відсутності позивачів і ОСОБА_4 як співвласника Ѕ частини будинку АДРЕСА_2 з грудня 2007 року та вирішив питання про його права та обов`язки; не взяв до уваги, що рішенням суду першої інстанції в даній справі права ОСОБА_3 не порушено.