1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



19 червня 2019 року

Київ

справа №800/134/16

адміністративне провадження №П/9901/10/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Смоковича М.І.,

суддів: Загороднюка А.Г., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

за участі:

секретаря судового засідання Лещенко Т.П.,

представника позивача Кравця Р.Ю.,

представника відповідача Гуцала Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Президента України про скасування указу,

встановив:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України "Про звільнення суддів" від 30 січня 2016 року № 27/2016 в частині звільнення ОСОБА_2 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді (далі - Указ). Ухвалою цього суду від 24 лютого 2016 року відкрито провадження у справі № П/800/134/16.

Позов обґрунтований тим, що спірний Указ видано на підставі рішення Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 3 грудня 2015 року №923/0/15-15 "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва за порушення присяги" (далі - Рішення), яке позивач оскаржив в судовому порядку і яке скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2016 року у справі № 800/485/15. На дату видання оскарженого Указу рішення ВРЮ ще не було скасовано, утім, як наголошує позивач, попри те, що у згаданій постанові Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2016 року не надано правової оцінки обставинам, на яких ґрунтується висновок ВРЮ про порушення суддею ОСОБА_2 присяги судді, сам факт скасування цього рішення ВРЮ є достатньою й беззаперечною підставою для скасування Указу, прийнятого за таким поданням ВРЮ.

Постановою від 12 квітня 2016 року Верховний Суд України скасував постанову Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2016 року, а справу (№ П/800/485/15) направив на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

З огляду на те, що на дату розгляду справи № П/800/134/16 (у якій предметом оскарження є Указ), розгляд справи № П/800/485/15 (у якій предметом оскарження є Рішення), не було завершено, але результат розгляду останньої має істотне значення для правильного вирішення спору в цій справі, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 квітня 2016 року зупинив у ній провадження - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № П/800/485/15 за позовом ОСОБА_2 до ВРЮ про визнання протиправним та скасування Рішення.

Надалі справа № П/800/485/15 неодноразово підлягала повторному автоматизованому розподілу. За наслідками останнього з них цю справу передано на розгляд судді Вищого адміністративного суду України Олендеру І.Я., який як суддя-доповідач постановив спершу ухвалу від 25 вересня 2017 року про прийняття справи до провадження, потім - ухвалу від 5 жовтня 2017 року про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

Розгляд цієї справи у Вищому адміністративному суді України завершено не було. З початком роботи Верховного Суду та набранням чинності змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), внесених згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII справу за позовом ОСОБА_2 до Президента України, на підставі підпункту 5 пункту 1 Перехідних положень КАС, передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою від 5 січня 2018 року суддя-доповідач цього суду прийняв справу за згаданим позовом ОСОБА_2 до провадження. Оскільки зазначена справа, до того, як вона надійшла до Касаційного адміністративного суду, була на стадії судового розгляду, тією ж ухвалою суддя-доповідач призначив її до розгляду, але за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог підпункту 5 пункту 1 Перехідних положень та статті 266 КАС (у новій редакції).

У судовому засіданні 15 березня 2018 року представник позивача наголосив на необхідності зупинити провадження у справі, позаяк підстави для її зупинення, які існували під час розгляду цієї справи у Вищому адміністративному суді України, не змінилися і умови для поновлення провадження також ще не настали.

З цього приводу суд з`ясував, що за наслідками нового розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ВРЮ про скасування Рішення (цій справі присвоєно новий номер № П800/294/16) Вищий адміністративний суд України ухвалив постанову від 15 грудня 2016 року, якою у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Відтак до Верховного Суду України надійшла заява про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року у справі № 800/294/16, якої цей суд не встиг розглянути у зв`язку з припиненням його роботи і початком роботи Верховного Суду. За розпорядження керівника апарату Верховного Суду України від 2 січня 2018 року № 4/0/19-18 заяву з матеріалами справи № П/800/294/16 передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Позаяк перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року у справі № П/800/294/16 з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), ще не було завершено, суд ухвалою від 15 березня 2018 року зупинив провадження у цій справі - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № П/800/294/16 (№ П/800/485/15) за позовом ОСОБА_2 до ВРЮ про визнання протиправним і скасування рішення від 3 лютого 2015 року № 923/0/15-15 "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за порушення присяги".

05 лютого 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив у справі № П/800/294/16 постанову, якою відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року.

З огляду на зазначені обставини, у справі № П/800/134/16 (№ П/9901/10/18) призначено судове засідання для вирішення питання про поновлення провадження у справі, про що повідомлено сторін.

Ухвалою від 04 червня 2019 року Верховний Суд поновив провадження у цій справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні (з викликом сторін) на 19 червня 2019 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначено про те, що як на дату винесення оскарженого Указу, так і на дату розгляду цієї справи рішення ВРЮ від 3 грудня 2015 року № 923/0/15-15, на підставі якого прийнято спірний Указ, було та залишається чинним дотепер.

Представник відповідача звернув увагу також на те, що доводи позивача у цій справі по суті стосуються правомірності рішення ВРЮ, а не оскарженого Указу, який Президент України видав на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень і з`ясував таке.

Указом Президента України від 7 грудня 2009 року № 1016/2009 "Про призначення суддів" ОСОБА_2 призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п`ять років. 21 січня 2010 року суддя ОСОБА_2, відповідно до статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" склав присягу.

Суд встановив, що за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 серпня 2014 року № 1055/дп-14 суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Приводом для відкриття цього дисциплінарного провадження та застосування, у підсумку, дисциплінарного стягнення було звернення народного депутата ОСОБА_3 щодо поведінки судді ОСОБА_2 при розгляді цивільної справи № 761/32458/13-ц за позовом Київської міської ради до народних депутатів VII скликання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання відсутнім права проводити зустрічі з виборцями у приміщеннях адміністративних будівель позивача та третьої особи.

Дії судді ОСОБА_2 при розгляді зазначеної цивільної справи були предметом розгляду Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК). З цього приводу суд встановив, що 4 серпня 2014 року до ТСК надійшло звернення заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В., а 2 вересня 2014 року - звернення народного депутата України ОСОБА_6 про порушення суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 норм законодавства України під час вирішення питання про забезпечення позову у справі № 761/32458/13-ц.

За висновком ТСК від 24 вересня 2014 року № 1/02-14 вчинення суддею ОСОБА_2 дій під час розгляду справи № 761/32458/13-ц та вирішення питання про забезпечення позову свідчить про те, що він не є відданим принципам правової держави та присязі судді, а тому повинен бути звільнений із займаної посади.

Зазначений висновок ТСК листом від 29 жовтня 2014 року № 7876/0/9-14 направила до ВРЮ. Ухвалою від 10 вересня 2015 року № 461/0/15-15 ВРЮ відкрила стосовно судді ОСОБА_2 дисциплінарне провадження.


................
Перейти до повного тексту