ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 657/1402/16-ц
провадження № 61-7395 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - приватний підприємець ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, фермерське господарство "Колосок",
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3, голови фермерського господарства "Колосок" на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року в складі судді Ковальчука О. В. та на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року в складі колегії суддів Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ФГ "Колосок" та просив визнати договори оренди землі, укладені 04 березня 2010 року між ним і ОСОБА_2, ОСОБА_3, поновленими, визнати договори оренди землі, укладені 02 лютого 2016 року між відповідачами, недійсними, а також зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 укласти додаткові угоди до договорів оренди землі від 04 березня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог ПП ОСОБА_1 указував, що між ним і ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожним окремо були укладені договори оренди земельних ділянок, відповідно до яких він як орендар має переважне право на поновлення відповідного договору на новий строк.
Протягом дії договорів ПП ОСОБА_1 належним чином виконував свої обов`язки за вказаними договорами, а також до закінчення строку їх дії неодноразово направляв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 листи з пропозицією поновити відповідні договори оренди землі, а також проекти додаткових угод до них.
Однак, орендодавці не відповіли на вказані пропозиції та уклали договори оренди землі з іншим орендарем, а саме з ФГ "Колосок", чим порушили переважне право ПП ОСОБА_1 на укладення договорів оренди землі на новий строк.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року позов задоволено, визнано поновленими договори оренди землі від 04 березня 2010 року, укладені між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожним окремо; визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 02 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ФГ "Колосок"; визнано протиправними та зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожного окремо, вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_1 додаткових угод про поновлення договору оренди землі.
Суд першої інстанції виходив із того, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, а тому наявні правові підстави для задоволення даного позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ФГ "Колосок" залишено без задоволення, рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11 січня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, голова ФГ "Колосок" подали до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та клопотання про зупинення їх виконання до завершення розгляду даної касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року вказану скаргу залишено без руху для сплати судового збору.
На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_2, ОСОБА_3, голова ФГ "Колосок" подали до Верховного Суду документ на підтвердження сплати судового збору та усунули недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі. Клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_3, голови ФГ "Колосок" про зупинення виконання рішень суду задоволено та зупинено виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року, до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі відповідачі вказували, що суди неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права та дійшли безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Просили оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ПП ОСОБА_1 на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 04 березня 2010 року між орендарем ПП ОСОБА_1 та орендодавцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожним окремо укладені договори оренди земельних ділянок загальною площею 16,59 га та 5,53 га строком на п`ять років, які були зареєстровані Каланчацьким районним відділом Херсонською районною філією державного підприємства "Центр ДЗК" 27 травня й 15 липня 2010 року за №41073300050 та №41073300089 відповідно.
Згідно з пунктом 8 указаних договорів оренди орендар має переважне право на поновлення відповідного договору на новий строк.
На період дії договорів оренди належних орендодавцям земельних ділянок та після закінчення строку їх дії ПП ОСОБА_1 належним чином та відповідно до умов укладених між сторонами договорів виконував свої обов`язки орендаря, використовував земельні ділянки за призначенням у власних інтересах, за що сплачував відповідачам орендну плату.
До закінчення строку дії договорів оренди землі від 04 березня 2010 року ПП ОСОБА_5 неодноразово направляв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 листи з пропозицією поновити відповідні договори оренди землі, а також проекти додаткових угод до них.
Указані пропозиції були отримані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Протягом одного місяця після закінчення строку дії договорів орендодавці не звернулися до орендаря з листом-повідомленням про відмову в поновленні таких договорів.
02 лютого 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 уклали договори оренди землі з ФГ "Колосок".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.