Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 350/1137/16-ц
провадження № 61-14260св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинська М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Рівнянська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2017 року у складі судді: Калиній Г. В. та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, Рівнянської сільської ради, відділу Держгеокадастру у Рожнятівському районі Івано-Франківської області (Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області), про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Рівнянської сільської ради від 28 січня 2010 року ОСОБА_2 надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки, площею 0,2500 га, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. 14 травня 2010 року йому видано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку, який складений з помилками, зокрема межі земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 частково накладаються на межі земельної ділянки, яка у 1998 році виділена її чоловікові ОСОБА_3 .
Позивач вказувала, що акт погодження меж земельної ділянки відповідача вона не підписувала, оскільки не була присутня під час обмірів земельної ділянки, а тому вважала його недійсним.
Згідно архівного витягу з протоколу XVI сесії другого скликання Рівнянської сільської ради від 30 січня 1998 року ОСОБА_3, з яким вона перебувала у шлюбі та вела спільне господарство, безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га для обслуговування житлового будинку. Після смерті чоловіка вона мала намір приватизувати вказану земельну ділянку, однак при проведенні обміру земельної ділянки геодезичною організацією землевпорядного проектування було встановлено, що розмір земельної ділянки становить 0,1311 га. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 незаконно приватизував частину належної їй земельної ділянки, розміром 0,0189 га.
ОСОБА_1 просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 управлінням Держкомзему у Рожнятівському районі Івано-Франківської області 14 травня 2010 року.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рожнятівського районного суду від 30 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 травня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Саме по собі непогодження із суміжним землекористувачем меж земельної ділянки без надання належних та допустимих доказів порушення прав суміжного землекористувача значення для вирішення питання про недійсність правовстановлюючого документа на землю не має та не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Позивачем не ставиться під сумнів законність рішення Рівнянської сільської ради від 28 січня 2010 року, як правової підстави видачі правовстановлюючого документа. Позивач не довела наявність факту порушеного її права внаслідок видачі відповідачу державного акта на право власності на земельну ділянку.
Аргументи учасників справи
У червні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить оскаржені рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є землекористувачем суміжної земельної ділянки. Суди не дали належної оцінки доказам, не дослідили обставини та факти справи. Земельна ділянка відповідача була фактично збільшена, а позивача зменшена, чим було порушено права ОСОБА_1 ..
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року залучено правонаступника відповідача (відділу Держгеокадастру у Рожнятівському районі Івано-Франківської області) ? Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду