Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 367/5899/15-ц
провадження № 61-13768св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2016 року у складі судді: Пархоменко О. В., та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2016 року у складі суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Олійника В. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що влітку 2012 року, маючи намір придбати будинок АДРЕСА_1, позивач звернувся до продавця цього будинку ОСОБА_2
21 серпня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір завдатку, відповідно до умов якого як завдаток на забезпечення своїх зобов`язань щодо придбання будинку ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав від нього кошти в сумі 3 000 доларів США, що згідно курсу валют, встановленого Нацбанком України на той час складало 24 300 грн. Попередній договір сторони мали укласти до 10 вересня 2012 року, що підтверджується договором завдатку, однак договір укладено не було, оскільки вказаний будинок в обумовлений договором термін не був зданий в експлуатацію. Крім того поруч розпочалося будівництво іншого багатоповерхового будинку і були зрізані майже всі дерева, які оточували будинок, який позивач хотів придбати саме із-за дерев.
Позивач вказував, що у жовтні 2012 року позивач звернувся до відповідача з проханням повернути завдаток, на що ОСОБА_2 погодився, але при цьому повідомив, що кошти поверне після того, як інші покупці придбають у нього будинок.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_2 :
суму боргу у розмірі 64 156,00 грн;
інфляційні втрати у розмірі 48 217,05 грн;
3% річних за прострочення грошового зобов`язання в сумі 5 626,39 грн;
судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 64 156 грн; інфляційні втрати у розмірі 48 217,05 грн; 3% річних за прострочення грошового зобов`язання у сумі 5 626,39 грн, що разом складає 117 999,44 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що оскільки попередній договір між сторонами укладений не був, вимоги позивача про повернення суми еквівалентної 3 000 доларів США, що на момент ухвалення рішення становило 64 156 грн є обґрунтованими. Оскільки у пункті 5 договору завдатку оформлення попереднього договору мало відбутися не пізніше 20 години 10 вересня 2012 року, то обов`язок повернення грошових коштів у ОСОБА_2 виник з 11 вересня 2012 року, що є підставою для застосування частини другої статті 625 ЦК України.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2016 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що попередній договір не було укладено із позивачем у зв`язку із відмовою позивача укласти договір з причин відсутності у нього коштів. Дата введення в експлуатацію будинку не могла слугувати підставою для не укладення попереднього договору. Вказує, що стаття 625 ЦК України застосовується саме за прострочення грошового зобов`язання, однак стягнення завдатку не є грошовим зобов`язанням, оскільки відповідно дії вчиняються не на виконання взятих на себе зобов`язань, а з інших підстав повернення завдатку. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як завдаток, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України. ОСОБА_2 посилається на правову позицію Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12 та зазначає, що оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав би вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом. ОСОБА_2 зазначає про безпідставність нарахування індексу інфляції, оскільки сторони передбачили еквівалент в іноземній валюті.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року справа призначена до судового розгляду.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 21 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір завдатку, відповідно до умов якого сторони домовилися про передачу права власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 120,0 кв. м, шляхом оформлення попереднього договору; договірна ціна майна: 761 400 грн, що еквівалентно 94 000 доларів США; на момент укладання договору за домовленістю сторін курс за 1 долар США становить 8,10 грн.