Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 161/14016/15-ц
провадження № 61-6480св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", яка підписана представником Домальчуком Романом Володимировичем, на рішення апеляційного суду Волинської області від 15 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Стрільчука В. А., Здрилюка О. І., Карпука А. К.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 березня 2015 року банком та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників "Ощадних" рахунків № НОМЕР_1, відповідно до якого банк відкриває клієнту рахунок, здійснює видачу платіжної картки та здійснює розрахунки за операціями з використанням платіжної картки.
Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач користувався коштами банку і станом на 24 квітня 2015 року у нього утворилася заборгованість в сумі 54 590,54 грн.
ПАТ АБ "Укргазбанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 54 590,54 грн та понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 жовтня 2015 року в складі судді: Плахтій І. Б. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2015 року у розмірі 54 590,54 грн. Вирішено питання про розподіл судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, заборгованість не погасив.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 05 травня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 15 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 21 жовтня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПАТ АБ "Укргазбанк" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при користуванні ОСОБА_1 платіжною карткою ПАТ АБ "Укргазбанк" та знятті готівки з його рахунку у нього виникла заборгованість перед банком. Проте суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позивач не довів належними і допустимими доказами розмір заборгованості відповідача за договором. Оскільки банк надав суду розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором, згідно якого загальна сума заборгованості становить 54 590,54 грн, з яких: заборгованість за овердрафтом - 52 811,78 грн, нараховані відсотки за користування овердрафтом та прострочені відсотки за користування дозволеним овердрафтом - 1 778,76 грн. Однак згідно розрахунку не зрозуміло яким чином (виходячи з яких сум та арифметичних дій) банком визначена заборгованість за овердрафтом у розмірі 52 811,78 грн, і представник позивача не зміг пояснити цей вказаний розмір суду.
Аргументи учасників справи
У липні 2016 року ПАТ АБ "Укргазбанк" через представника Домальчука Р. В. подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував відповідні положення договору, що стосуються розрахунку заборгованості та здійснив неправильні арифметичні розрахунки. Платіжний курс купівлі валюти діє на дату списання коштів, тому наданні позивачем розрахунки є правильними.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 лютого 2017 року справа призначена до судового розгляду.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційні скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 16 березня 2015 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір № НОМЕР_1 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників "Ощадних" рахунків на умовах тарифного плану "PRO-Запас+" у гривні шляхом випуску клієнту міжнародної платіжної картки Visa Electron не персоналізованої із щомісячним оборотом за рахунком більше 50 000 грн.
Відповідно до виписки за договором № НОМЕР_1 за період з 16 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року 17 березня 2015 року на рахунок ОСОБА_1 надійшов переказ в сумі 149 000 грн.
У цей же день ОСОБА_1 у Польщі провів сім операцій з карткою по зняттю готівки - польської валюти - на загальну суму 25 400 злотих, що за офіційним курсом НБУ на 17 березня 2015 року (568,93 грн за 100 злотих) становило 144 508,22 грн. Дата цих операцій по рахунку - 20 березня 2015 року, коли за офіційним курсом національного банку України (599,70 грн за 100 злотих) вказана сума злотих становила 152 323,80 грн.
18 березня 2015 року ОСОБА_1 провів дві операції з карткою в Україні по зняттю готівки - гривні, на загальну суму 3 540 грн. Дата цих операцій по рахунку - 19 березня 2015 року.
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором загальна сума його заборгованості становить 54 590,54 грн, з яких: заборгованість за овердрафтом - 52 811,78 грн, нараховані відсотки за користування овердрафтом та прострочені відсотки за користування дозволеним овердрафтом - 1 778,76 грн.
При скасуванні рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог апеляційний суд зробив висновок, що при користуванні ОСОБА_1 платіжною карткою ПАТ АБ "Укргазбанк" та знятті готівки з його рахунку у нього виникла заборгованість перед банком. Проте позивач не довів належними і допустимими доказами розмір заборгованості відповідача за договором. Оскільки банк надав суду розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором, згідно якого загальна сума заборгованості становить 54 590,54 грн, з яких: заборгованість за овердрафтом - 52 811,78 грн, нараховані відсотки за користування овердрафтом та прострочені відсотки за користування дозволеним овердрафтом - 1 778,76 грн. Однак згідно розрахунку не зрозуміло яким чином (виходячи з яких сум та арифметичних дій) банком визначена заборгованість за овердрафтом у розмірі 52 811,78 грн, і представник позивача не зміг пояснити цей вказаний розмір суду.